Пінчук Олександр Миколайович

Олександр Миколайович Пінчук (нар. 10 жовтня 1953 року; Мелітополь, Запорізька область, УРСР) — радянський та український військовик, військовий інженер, миротворець, заступник командира 91-ї інженерно-саперної бригади, полковник Збройних сил України.

Пінчук Олександр Миколайович
 Полковник
Загальна інформація
Народження 10 жовтня 1953(1953-10-10) (68 років)
Мелітополь, Запорізька область, УРСР
Alma Mater Калінінградське вище інженерне училище інженерних військ імені А.О. Жданова
Військова служба
Роки служби 1974—2002
Приналежність  СРСР →  Україна
Вид ЗС  Збройні сили
Рід військ  Інженерні війська
Формування
 91 ОПОЗ
Нагороди та відзнаки
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Біографія

Народився 10 жовтня 1953 року в Мелітополі. У 1970 році закінчив середню школу № 10[1].

У 1974 році закінчив Калінінградське вище інженерне училище інженерних військ імені А. О. Жданова, курсант 2 роти 1 батальйону.

У 1980 році на посаді командира зведеного бурового загону виконував завдання із забезпечення військ водою в Демократичній Республіці Афганістан, отримав статус учасника бойових дій[1].

Від 1974 по 1981 рік — командир взводу польового водопостачання, бурового взводу, заступник командира з технічної частини, командир окремої роти польового водопостачання Туркестанського військового округу в місті Керкі та Чарджоу.

У 1982—1983 роках заступник командира 448 окремої роти польового водопостачання Туркестанського військового округу в місті Чарджоу[1].

З 1983 по 1986 рік слухач 112 навчального відділення, командного факультету Воєнно-інженерної академії імені В. В. Куйбишева.

7 листопада 1983 року брав участь у параді на Красній площі.

З 1986 по 2002 рік — командир інженрно-саперного батальйону, потім начальник штабу та заступник командира 91-ї інженерно-саперної бригади.

У 2004 році був офіційним спостерігачем від кандидата на пост Президента України Віктора Ющенка в окремому закордонному виборчому окрузі[2].

Працює заступником директора департаменту — начальником управління у справах іноземців та адміністративного провадження адміністрації Держприкордонслужби[3][4].

Миротворча діяльність

У 1997—1998 роках на посаді командира 901 окремої понтонно-мостового підрозділу миротворчої місії ООН в Анголі, виконував завдання по влаштуванню понтонно-мостових переправ, спорудження мостів, автошляхів та інших інженерних споруд, надавали гуманітарну допомогу місцевому населенню[5]. Фактично став першим офіційним представником України в Анголі[5].

У 2002—2003 роках був командиром групи цивільного персоналу у складі загону розмінування миротворчої місії в Лівані, виконував завдання гуманітарного розмінування місцевості на кордоні з Ізраїлем.

Особисте життя

Одружений, має трьох синів.

Нагороди
  • медаль ООН за підтримку миру в Анголі;
  • медаль ООН за підтримку миру в Лівані.

Примітки
  1. Пинчук А.Н. - 2 рота - Выпускники - Каталог статей - КВВИКОЛКУ, 1 БАТАЛЬОН 1970-1974. web.archive.org. 31 січня 2018. Процитовано 25 грудня 2019.
  2. Про реєстрацію офіційних спостерігачів від кандидата на пост Президента України Ющенка В.А. в окремому закордонному виборчому окрузі. zakon.rada.gov.ua.
  3. У прикордонній академії пройшли курси підвищення кваліфікації керівного складу підрозділів у справах іноземців та адмінпровадження. Державна прикордонна служба України (рос.). Процитовано 25 грудня 2019.
  4. Прикордонник України / № 17, 4 травня 2018 року.
  5. Методичні рекомендації щодо проведення психологічної підготовки особового складу ЗСУ // Головне управління по роботі з особовим складом Збройних Сил України / Київ — 2012
  6. Про нагородження відзнаками Президента України. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 25 грудня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.