Демократична Республіка Афганістан

Демократична Республіка Афганістан (ДРА), в 1987 році перейменовано на Республіку Афганістан, існування республіки охоплює період, коли Народно-демократична партія Афганістану (НДПА) керувала країною. НДПА прийшла до влади в результаті державного перевороту Саурська революція, яка скасувала непопулярний уряд Мухаммед Дауд Хана. Дауда змінив Нур Мухаммед Таракі, як глава держави і уряду 30 квітня 1978 року. Таракі і Хафізулла Амін, організатор Саурської революції, зробили низку непопулярних реформ під час їхнього правління, найпомітнішими з яких є рівні права для жінок[джерело?], загальна освіта та земельна реформа. Незабаром після революції почалась боротьба за владу між фракціями Народно-демократичної партії Афганістану Хальк на чолі з Таракі і Аміном і парчам на чолі з Бабрак Кармалем. Фракція хальк перемогла, і фракцію парчам було виключено з партії, найвидатніші лідери були заслані у країни Східного блоку і Радянський Союз.

Демократична Республіка Афганістан / Республіка Афганістан

1978–1992
Прапор Герб
Розташування Афганістан
Столиця Кабул
Мови Пушту (1978–1980)
Пушту & Дарі (1980–1992)
Релігії Атеїзм (1978–1987)
Іслам (1987–1992)
Форма правління ісламськасоціалістична однопартійна держава
Голова партії
 - 1978–1979 Нур Мухаммед Таракі (перший)
 - 1986–1992 Мухаммед Наджибулла (останній)
Голова держави
 - 1978–1979 Нур Мухаммед Таракі (перший)
 - 1992 Абдул Рахум Хатеф (останній)
Голова уряду
 - 1978–1979 Нур Мухаммед Таракі (перший)
 - 1990–1992 Фаель-уль-Хак Халекьяр (останній)
Історичний період Холодна війна
 - Засновано 30 квітня 1978
 - Ліквідовано 28 квітня 1992
 Історія Афганістану

До нашої ери
Гандхара — XVII століття до н. е.
Ахеменіди — VI століття до н. е.
Селевкіди — IV століття до н. е.
Греко-Бактрійське царство — 250 до н. е. — 125 до н. е.
Наша ера
Кушанська імперія — I—V ст.
Ефталіти — V століття
Сасаніди — VI століття
Газневіди — XI століття
Саффариди — 861—1590 рр.
Гуріди — 1148—1206 рр.
Сефевіди — XIV століття
Афганські ханства
Гільзейське — 1709—1737 рр.
Гератське
Кабульське
Кандагарське
Пешаварське
Хаттаське
Абдалійське
Афганські держави
Дурранійська
держава
— 1747—1823 рр.
Емірат
Афганістан
— 1823—1929 рр.
Королівство
Афганістан
— 1929—1973 рр.
Республіка
Афганістан
— 1973—1978 рр.
Демократична
Республіка Афганістан
— 1978—1992 рр.
Північний
Альянс
— 1992—2001 рр.
Ісламський Емірат
Афганістан
— 1996—2001 рр.
Перехідна/транзитна
адміністрація — 2001—2004 рр.
Ісламська Республіка
Афганістан
— 2004—2021 рр.
Ісламський Емірат
Афганістан
— з 2021 р.

Портал «Афганістан»

Після того, як вщухла боротьба Халк-Парчам, розпочалася боротьба за владу всередині фракції Хальк між Таракі і Аміном. Амін виграв боротьбу і Таракі було вбито за його наказом. Його правління виявилося дуже непопулярним в Афганістані (у зв'язку з реформами), і в Радянському Союзі. Радянський Союз втрутився, в грудні 1979 року і 27 грудня Амін був убитий радянськими збройними силами. Кармаль став лідером Афганістану. Епоха Кармаля, що тривала 1979—1986 рік, відзначена найбільшими радянськими військовими операціями в Афганістані. Основоположні принципи, конституція, була введено в квітні 1980 року. Політика Кармаля не принесла мир в розорену війною країну, і в 1986 році його змінив на посту генерального секретаря НДПА Мохаммад Наджібулла.

Наджибулла проводив політику національного примирення з опозицією, нова конституція була введена в 1987 році і були проведені демократичні вибори в 1988 році (які бойкотували моджахеди). Після виведення радянських військ з Афганістану, уряд зіткнулося зі збільшенням опору. 1990 був роком змін в афганській політиці, була введена нова конституція що твердила — Афганістан є ісламською державою, НДПА була перетворена в партію Ватан, яка існує до сьогодення як Афганська демократична партія Ватан. На воєнному фронті, уряд виявився дуже здібним отримавши перемогу в битві за Джалал-Абад. Проте, агресивна збройна опозиція, внутрішні труднощі і спроби державного перевороту з боку фракції Хальк в 1990 році, призвели до падіння уряду Наджібулли в квітні 1992 року.

Ресурси Інтернету

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.