Пітон сітчастий

Пітон сітчастий (Broghammerus reticulatus) — неотруйна змія з роду Broghammerus родини Пітони. Має 3 підвиди.

?
Пітон сітчастий

Сітчастий пітон-альбінос
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Serpentes
Родина: Пітони
Рід: Broghammerus
Вид: Пітон сітчастий
Біноміальна назва
Broghammerus reticulatus
Schneider, 1801

Поширення сітчастого пітона
Синоніми
Python reticulatus
Boa reticulata
Morelia reticulatus
Посилання
Вікісховище: Python reticulatus
Віківиди: Python reticulatus
ITIS: 209567
NCBI: 37580

Опис

Одна з найбільших змій, довжиною до 12,2 м. Середній розмір становить 5—7 м. Вага досягає 140—145 кг. Уздовж спини розташовані світло-коричневі округло-ромбічні плями, обмежені з боків темно-бурою або чорною смугою із з'єднаних трикутників зі світлим центром. З боків розташовані світлі округло-квадратні плями. Луска має сильний райдужний блиск. Зустрічаються пітони-альбіноси.

Спосіб життя

Полюбляє густі вологі низинні ліси до середнього поясу гір, береги річок, нерідкий в освоєних людиною районах, заходить у населені пункти. Добре лазить по деревах, гарно плаває та пірнає. Зустрічається на висоті до 1200 м над рівнем моря. Активний уночі. Харчується ссавцями середнього та великого розмірів, птахами, рептиліями, домашніми тваринами (свинями, козами, собаками).

Це яйцекладна змія. Самиця відкладає від 15 до 80 яєць.

Розповсюдження

Мешкає від Бангладешу, південної М'янми через увесь Індокитай, до Малайзії, також на Зондських, Молуккських і Філіппінських островах.

Підвиди
  • Broghammerus reticulatus reticulatus
  • Broghammerus reticulatus jampeanus
  • Broghammerus reticulatus saputrai

Джерела
  • Bellosa, H., L. Dirksen & M. Auliya 2007. Faszination Riesenschlangen — Mythos, Fakten und Geschichten. BLV-Verlag, 160 pp.
  • Franz, V. 2003. Pythons of the World. Reptilia (GB) (27): 16-23
  • Біологія: Комплексний довідник. /Р. В. Шаламов, Ю. В. Дмитрієв, В. І. Подгорний. — Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2006. — 624 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.