Зондські острови

Зо́ндські острови́ (індонез. Kepulauan Sunda, сунд. Kapuloan Sunda) — група островів в західній частині Малайського архіпелагу в Південно-Східній Азії між Малайським півостровом на заході і островами Банда та Філіппінськими островами на сході. В свою черегу поділяється на Великі і Малі зондські острови. Більшість з островів групи належать Індонезії, північна частина острова Калімантан належить Малайзії і Брунею, а східна частина острова Тимор з 2002 року утворює державу Східний Тимор.

Великі Зондські острови

Малі Зондські острови

Під час останнього льодовикового періоду, коли рівень моря був на 100 м нижче, Зондські острови були об'єднані між собою та з Індокитаєм (дивись Зондський шельф).

Клімат Зондського архіпелагу — екваторіальний і субекваторіальний (у південній частині архіпелагу). Ліси — вічнозелені вологі, в окремих місцях зустрічаються савани. Температура в січні — 24 °C вище нуля, в липні досягає 32 °С вище нуля. Опадів багато. На Калімантані і західному узбережжі Суматри — 3000 мм/рік. У інших районах — 2000 або більше. Дуже багаті рослинний і тваринний світ.

Архіпелаг заселений численними народами різного культурного рівня, що споріднені мовою, говорять мовами індонезійської мовної гілки, що входить у більшу родину австронезійських мов.

Корисні копалини: нафта, олово, боксити, нікель, мідь, марганець, цинк, хром, свинець. 60 % території зайнято лісами з цінними тропічними породами дерев. На Малих Зондських островах землі переважно зайняті сільськогосподарськими угіддями, посівами рису, кукурудзи і технічних культур. У аграрному і промисловому плані найрозвиненішим островом є Ява.