Пітон тигровий

Загальна довжина сягає 8 м. Голова дещо пласка, майже трикутної форми, морда загострена. Тулуб стрункий та кремезний. На світло-коричневому або жовтуватому тлі тулуба розташовано рядок великих плям червонувато-бурого кольору неправильної чотирикутної форми, з'єднаних перемичками, що створює ефектний «килимовий» малюнок. З боків тулуба тягнуться два рядки невеликих темних плям.

Зустрічається кілька кольорових форм: — «Albino» — альбіносна форма з білим або дещо жовтуватим основним фоном й плямами лимонно-жовтого або помаранчевого кольору, очі червоні.

— «Green» — рецесивна колірна мутація; забарвлення оливково-жовте або зеленувато-коричневе з темною поздовжньої смугою по хребту.

Полюбляє розріджені ліси, кам'янисті низькогір'я, порослі чагарником, часто по берегах водойм. Гарно лазить по деревах, добре плаває та пірнає. Зустрічається на висоті до 2000 м над рівнем моря. Активний уночі. Харчується ссавцями, гризунами, мавпами, птахами, іноді леопардами й шакалами.

Це яйцекладна змія. Самиця відкладає від 8 до 100 яєць. Зафіксовані випадки партеногенезу. Через 2 місяці з'являються молоді пітони.

Діапазон поширення: Пакистан, Індія, Бангладеш, Непал, Шрі-Ланка, Індокитай.

• Bellosa, H. 2004. Faszination Rekordschlange. Teil 3: Lass dich nicht beissen. Reptilia 9 (3): 42-44
• Franz, V. 2003. Pythons of the World. Reptilia (GB) (27): 16-23
• Словник-довідник із зоології. — К., 2002.