П'ятигорськ
П'ятиго́рськ (П'ятигірськ, рос. Пятигорск) — місто крайового підпорядкування в Ставропольському краї, Росія, на Терщині, розташоване біля підніжжя Кавказьких гір (Північний Кавказ), на берегах річки Підкумок. З 2010 також є адміністративним центром Північно-Кавказького федерального округу.
| місто П'ятигорськ | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
  | |||||
| Розташування міста П'ятигорськ | |||||
| Країна |  Росія | ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Ставропольський край | ||||
| Муніципальний район | Кавказькі Мінеральні Води | ||||
| Код ЗКАТУ: | 07427000000 | ||||
| Код ЗКТМО: | 07727000001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1780 | ||||
| Статус міста | 1830 | ||||
| Населення | 140105 чол. (2008) | ||||
| Площа | 97 км² | ||||
| Поштові індекси | 357500 | ||||
| Телефонний код | +7 8793(3) | ||||
| Географічні координати: | 44°01′59″ пн. ш. 43°03′00″ сх. д. | ||||
| Часовий пояс | +5 | ||||
| Найближча залізнична станція | П'ятигорськ | ||||
| Влада | |||||
| Вебсторінка | Офіційний сайт міста | ||||
| Міський голова | т.в.о Ворошилов Дмитро Юрійович | ||||
|
| |||||
|
| |||||
.jpg.webp)
Історія
Засноване 1780 року, у тому числі вихідцями з України.
Населення — 139 700 мешканців (2005), з передмістями — 191,5 тис.
Площа міськради — 97 км². До складу міськради входять робітничі селища Свободи і Горячеводськ, а також 5 сільських населених пунктів
П'ятигорськ є найбільшим містом-курортом і одним із центрів поліцентричної агломерації КавМінВоди, населення якої 670 тис. мешканців (2005). Із групи курортів КавМінВоди П'ятигорськ має найрізноманітніші природні лікувальні ресурси. Тут є понад 40 мінеральних джерел, різних за температурою і хімічним складом води. Із розташованого поблизу Тамбуканського озера видобувають сульфідну мулову грязь. Сприятливі кліматичні умови, які складаються влітку і на початку осені, дозволяють використовувати їх для кліматотерапії. Проте з усіх лікувальних факторів П'ятигорська найбільше значення мають його мінеральні джерела, історія відкриття, вивчення і використання яких нерозривно пов'язана з історією становлення курорту.
17 травня 1894 року відкрита залізнична станція П'ятигорськ. Саме в цей день розпочато регулярний рух поїздів на дільниці Мінеральні Води — Кисловодськ[1].
У П'ятигорську діє вузькоколійний трамвай (у Росії такі трамваї є тільки у П'ятигорську та Калінінграді).
Місто розташоване переважно на правому березі річки Підкумок. Висота над рівнем моря становить близько 600 метрів. Найвища точка в околицях міста — вершина гори Бештау — 1401 м. Також у нинішніх межах міста розташовані вершини гір (та гірка-відріг ), , , Козачка, Дубровка та ін.
Бальнеологічний курорт з радіоактивними мінеральними джерелами. Харчова, швейна та взуттєва промисловість. Є лінгвістичний, Фармацевтичний та Політехнічний інститути (останній — нині у складі Північно-Кавказького федерального університету), а також низка новостворених філій ВНЗ центральної Росії; краєзнавчий музей, будинок-музей Михайла Лермонтова.
Культура
П'ятигорський краєзнавчий музей заснований у 1903 році є одним з найстаріших музейних закладів не тільки на Ставропіллі, а і всьому Північному Кавказі.
Міста-побратими
Уродженці
- Довженко Ірина Павлівна — український скульптор.
- Лукаш Ольга Іванівна — український історик.
- Підгорний Сергій Миколайович — український письменник-фантаст.
- Прихотько Антоніна Федорівна — український радянський фізик.
- Прихотько Геннадій Федорович — український радянський метеоролог.
- Самонов Анатолій Васильович (* 1931) — російський композитор, піаніст.
- Терновий Борис Якович (1913—1956) — радянський військовий.
- Хугаєва Валерія В'ячеславівна (* 1927) — радянська та російська акторка.