П'єзооптичний ефект
Фотопружність, фотоеластичний ефект, п'єзоопти́чний ефе́кт — виникнення оптичної анізотропії в спочатку ізотропних твердих тілах (в тому числі полімерах) під дією механічних напружень.
Оскільки, механічне напруження та деформація є зв'язаними через тензор пружних податливостей або пружних жорсткостей, то ефект, який полягає у зміні показників заломлення (фазових швидкостей електромагнітних хвиль) або двозаломлення середовища під дією механічної деформації називається фотопружним ефектом.
П'єзооптичний ефект здебільшого прийнято розглядати, як такий, що притаманний твердим тілам, однак в рідинах та газах даний ефект існує при дії на середовище гідростатичного тиску. При цьому роль дії відіграє гідростатичний тиск, який визначається кульовою частиною тензора механічних напружень.
П'єзооптичний ефект був відкритий у 1818 році Девідом Брюстером[1] спочатку в ізотропних тілах, а потім в кристалах.
Тензорний опис
Тензор оптичних поляризаційних констант
(1), за наявності прикладеного механічного напруження матиме вигляд[2]
, (2)
де діелектрична проникливість на оптичній частоті, — показник заломлення. Механічне напруження описується полярним, симетричним тензором другого рангу з внутрішньою симетрією — , тобто . Тензор п'єзооптичних коефіцієнтів є полярним тензором четвертого рангу[3]
, симетричним за перестановкою індексів у першій і другій парах — (внутрішня симетрія — ). Оскільки механічне напруження і деформація пов'язані законом Гука:
, (3)
або
, ( 4)
де — тензор пружних жорсткостей (пружних модулів), а — тензор пружних податливостей. Дані тензори є взаємнооберненими (, — символ Кронекера) полярними тензорами четвертого рангу з внутрішньою симетрією , тобто (такі ж перестановки індексів справедиві і для тензора ). Тому зв'язок між тензорами п'єзооптичних і фотопружних коефіцієнтів задається співвідношенням:
, (5)
або
, (6)
У цьому випадку використано матричне представлення тензорів з заміною індексів:
, (7)
. (8)
Тензор оптичних поляризаційних констант при фотопружному ефекті запишеться, як:
, (9)
Тензори фотопружних і п'єзооптичних коефіцієнтів відмінні від нуля для середовищ будь-якої симетрії.
Зміна показників заломлення і двозаломлення
Рівняння оптичної індикатриси (характеристичної поверхні тензора поляризаційних констант) в загальному випадку має вигляд:
, (10)
де — базисні вектори Декартової системи координат. Дане рівняння можна представити, як
, (11)
При прикладанні механічного напруження до тіла (наприклад до ізотропного скла) оптичні поляризаційні константи залежатимуть від механічного напруження. Наприклад під дією механічного напруження (тиск або розтяг, спрямовані вздовж осі ) рівняння оптичної індикатриси ізотропного скла за відсутності механічного напруження має вигляд:
, (12)
.
Тензор пєзооптичних коефіцієнтів для ізотропних середовищ має вигляд:
, (13)
причому —
При прикладеному напруженні рівняння (12)зміниться:
, (14)
.
Як видно з останнього рівняння тензор оптичних поляризаційних констант під дією механічного напруження набув вигляду, властивого для оптично анізотропних середовищ. Оскільки, , то первинно оптично ізотропне скло стало оптично одновісним і анізотропним.
Тоді, змінені механічним напруженням показники заломлення набудуть вигляду:
, (15)
, (16)
. (17)
При поширенні сітла вздовж напрямку, перпендикулярного до напрямку прикладеного напруження спостерігатиметься двозаломлення індуковане механічним напруженням, яке визначатиметься співвідношенням:
, (18)
а різниця фаз між двома хвилями, які поширюються у склі матиме вигляд:
(19)
Застосування
П'єзооптичний і фотопружний ефекти використовуються в неруйнівному контролі механічних напружень прозорих оптичних елементів, деталей та конструкцій; при вимірюванні механічного напруження чи тиску безконтакним методом; в акустооптиці та ін. Фотопружний ефект лежить в основі таких явищ, як акустооптична дифракця світла, і розсіяння Мандельштама-Бріллюена.
Посилання
- Brewster D. (1818) Trans.Roy.Soc.Edinb. 8, 281.
- Нарасимхамурти Т. (1984), «Фотоупругие и электрооптические свойства кристаллов», Пер.с англ., М: Мир, 624 с.
- Сиротин Ю. И., Шаскольская М. П. (1979), «Основы кристаллофизики», М: Наука, 639 с.
Див. також
- Електрооптичний ефект
- Ефект Коттона-Мутона
- Акустооптична дифракція