П'ємонтит

П′ємонти́т (рос. пьемонтит; англ. piemontite; нім. Piemontit m) — мінерал, складний силікат кальцію, алюмінію, заліза та манґану, манґановий різновид епідоту.

П′ємонтит
Загальні відомості
Статус IMA затверджений, основна назва (A′)[1][2]
IMA-номер IMA1962 s.p.
Хімічна формула {Ca₂}{Al₂Mn³⁺}(Si₂O₇)(SiO₄)O(OH)
Nickel-Strunz 10 9.BG.05[3]
Dana 8 58.2.1a.11
Ідентифікація
Колір темно-червоний або червонувато-бурий до чорного, фіолетово-червоного
Сингонія моноклінна
Просторова група кристалографічна група 11d[4][5]
Твердість 6,5—6,75
Колір риси червоний
Густина 3,45
Інші характеристики
Названо на честь П'ємонт[4]
 П'ємонтит у Вікісховищі

П'ємонтит вперше був виявлений в 1853 році в Сен-Марселі (П'ємонт у Італії) і описаний Густавом Адольфом Кенготтом, який назвав мінерал за типом місцевості.

Загальний опис

Хімічна формула:

  • 1. За Є. Лазаренком: Ca2(Al, Fe, Mn)2Al[O|OH|SiO4|Si2O7].
  • 2. За «Fleischer's Glossary» (2004): Ca2(Al, Mn, Fe)3[SiO4]3(OH).

Містить (%): CaO — 20,9; Al2O3 — 14,3; FeO — 14,9; MnO −14,7; SiO2 — 33,6; H2O — 1,7.

Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Утворює призматичні кристали, зернисті маси, масивні агрегати. Спайність ясна. Густина 3,45. Твердість 6,5—6,75. Колір темно-червоний або червонувато-бурий до чорного, фіолетово-червоного. Риса червоняста. Блиск від скляного до перламутрового. Плеохроїчний. Зустрічається в кристалічних сланцях, багатих на манґан, у слабкометаморфізованих рудах манґану, а також у змінених ефузивах. Різновиди, багаті на манґан, приурочені до метасоматичних родовищ манґану.

За назвою місцевості першої знахідки — П'ємонт (Італія).

Зустрічається також в Лонґбан (Швеція), на о. Груа, Бретань (Франція), Джебель-Декхан (Єгипет), на острові Сікоку (Японія).

Назва — (Кенготт, 1853).

Синоніми: манґанепідот.

Різновиди

Розрізняють:

  • вітаміт (П′ємонтит із вмістом Mn2O3 до 1 %).

Див. також

Примітки
  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
  2. International Mineralogical Association International Mineralogical Association: Commission on New Minerals and Mineral Names // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 1962. — Vol. 33. — P. 260–263. — ISSN 0026-461X; 1471-8022
  3. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  4. Piemontite — Mineralogical Society of America.
  5. mineralienatlas.de

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. П'ємонтит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • П'ємонтит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.