П'єр-Емерік Обамеянг
П'єр-Емері́к Емільяно́ Франсуа́ Обамея́нг (фр. Pierre-Emerick Emiliano François Aubameyang; нар. 18 червня 1989, Лаваль, Франція) — габонський футболіст, центральний нападник збірної Габону та іспанської «Барселони».
П'єр-Емерік Обамеянг | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
![]() П'єр-Емерік Обамеянг | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | П'єр-Емерік Емільяно Франсуа Обамеянг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 18 червня 1989[1][2] (32 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Лаваль | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 185 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 80 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Прізвисько | Ауба | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | ![]() | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | ![]() | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Номер | 25 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1995—1997 1997–1998 1998–1999 1999–2001 2001–2005 2005–2007 2007–2008 |
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Клубна кар'єра
«Мілан»
У січні 2007 року Обамеянг приєднався до молодіжної команди «Мілана». У серпні він став частиною команди, яка фінішувала четвертою в молодіжному Кубку чемпіонів, що проходив в Малайзії. На цьому турнірі Обамеянг забив сім голів у шести матчах і став найкращим бомбардиром змагання. Завдяки цьому турніру він привернув уваги скаутів інших клубів. На сезон 2008—2009 Обамеянг був відданий в оренду в французький «Діжон». За сезон він провів 39 матчів у всіх турнірах і забив 10 голів, 8 в Лізі 1 і 2 в кубку. Але після повернення в Італію не отримав шансу потрапити до основної команди. 24 червня 2009 року перейшов на правах оренди в «Лілль». Перший гол забив 13 грудня 2009 року в матчі проти «Монако». За сезон він провів лише 14 матчів і забив 2 голи. У 2010 році перейшов на правах оренди в «Монако». Перший гол забив 21 серпня 2010 року в матчі проти «Ланса». Через пів року був відданий в оренду «Сент-Етьєну» до кінця сезону. У липні 2011 року оренда була продовжена до 2012 року.
«Сент-Етьєн»
![](../I/Pierre-Emerick_Aubameyang'14.JPG.webp)
22 грудня 2011 року Обамеянг підписав контракт з «Сент-Етьєном». Він швидко став гравцем стартового складу і взяв собі номер 7. Перший гол забив 13 лютого 2012 року в матчі проти «Тулузи». Перший хет-трик оформив 22 лютого 2012 року в матчі проти «Лор'яна».
20 квітня 2013 року Обамеянг виграв свій перший серйозний трофей у кар'єрі. «Сент-Етьєн» обіграв у фінальному матчі Кубку ліги «Ренн» з рахунком 1:0.
У сезоні 2012/13 Обамеянг зайняв друге місце в списку бомбардирів Ліги 1, поступившись тільки Златану Ібрагімовичу. У 37 матчах він забив 19 голів. Гарний виступ в сезоні дозволив йому завоювати нагороду найкращого африканського гравця сезону.
«Боруссія (Дортмунд)»
4 липня 2013 року дортмундська «Боруссія» офіційно оголосила про купівлю Обамеянга. 27 липня в матчі за Суперкубок Німеччини проти «Баварії» Обамеянг вийшов на заміну на 72-й хвилині замість Якуба Блащиковського, а вже на 86-й хвилині відзначився гольовою передачею на Марко Ройса, який зробив тим самим остаточним рахунок 4:2. У дебютному матчі в чемпіонаті Німеччини Обамеянг оформив хет-трик проти «Аугсбурга».
У сезоні 2015/16 Обамеянг встановив рекорд Бундесліги, забивши у всіх восьми стартових турах. Сезон 2015/16 видався для Обамеянга найрезультативнішим у кар'єрі, зігравши 48 матчів у всіх турнірах за «Боруссію» він забив 39 м'ячів: 25 в чемпіонаті Німеччини, 11 в єврокубках і 3 в кубку Німеччини. Всього за перші три сезони в «Боруссії» він забив 80 м'ячів у 143 матчах.
27 серпня 2016 року габонець відкрив рахунок своїм голам у новому сезоні вже в матчі 1-го туру чемпіонату Німеччини проти «Майнца», двічі вразивши ворота суперника (2:1)[3]. Відразу ставши основним гравцем нападу дортмундської команди поступово покращував результативність, а в сезоні 2016/17 вже став найкращим бомбардиром Бундесліги, забивши у 32 іграх турніру 31 гол.
Кар'єра в збірній
Після хорошого сезону в «Діжоні» дебютував за Молодіжну збірну Франції до 21 року у товариському матчі проти однолітків з Тунісу.
25 березня 2009 року Обамеянг дебютував за збірну Габону. Перший гол забив у матчі проти Марокко, гра закінчилася з рахунком 3:2. Потім він забив голи в товариських матчах проти збірних Беніну, Того, Алжиру і Сенегалу.
![](../I/Pierre-Emerick_Aubameyang_%E2%80%93_Gabon_national_football_team.jpg.webp)
Обамеянг був ключовим гравцем збірної, яка досягла чвертьфіналу Кубка африканських націй 2012 року. У загальній складності на турнірі він забив чотири голи й став одним з найкращих бомбардирів.
У липні 2012 року Обамеянг представляв збірну Габону на літніх Олімпійських іграх 2012 року в Лондоні. Єдиний гол він забив у матчі проти збірної Швейцарії.
15 червня 2013 року оформив свій перший хет-трик за збірну в відбіркових матчах до ЧС-2014 року проти збірної Нігерії. Але на чемпіонат світу збірна Габону не потрапила.
У кваліфікації Кубка африканських націй 2015 року оформив дубль в матчі проти збірної Буркіна-Фасо. На фінальній частині турніру він був капітаном збірної.
Статистика виступів
Станом на 20 травня 2017 року
Статистика клубних виступів
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
2008–09 | ![]() | Л2 | 34 | 8 | КФ+КФЛ | 4+1 | 2+0 | - | - | - | - | - | - | 39 | 10 |
2009–10 | ![]() | Л1 | 14 | 2 | CF+КФЛ | 0+1 | 0+0 | ЛЄ | 9 | 0 | - | - | - | 24 | 2 |
2010-січ. 2011 | ![]() | Л1 | 19 | 2 | КФ+КФЛ | 1+3 | 0+0 | - | - | - | - | - | - | 23 | 2 |
січ.-черв. 2011 | ![]() | Л1 | 14 | 2 | КФ+КФЛ | - | - | - | - | - | - | - | - | 14 | 2 |
2011–12 | Л1 | 36 | 16 | КФ+КФЛ | 0+2 | 0+2 | - | - | - | - | - | - | 38 | 18 | |
2012–13 | Л1 | 37 | 19 | КФ+КФЛ | 4+4 | 2+0 | - | - | - | - | - | - | 45 | 21 | |
Усього за «Сент-Етьєн» | 87 | 37 | 10 | 4 | - | - | - | - | 97 | 41 | |||||
2013–14 | ![]() | БЛ | 32 | 13 | КН | 6 | 2 | ЛЧ | 9 | 1 | СКН | 1 | 0 | 48 | 16 |
2014–15 | БЛ | 33 | 16 | КН | 4 | 5 | ЛЧ | 8 | 3 | СКН | 1 | 1 | 46 | 25 | |
2015–16 | БЛ | 31 | 25 | КН | 4 | 3 | ЛЄ | 14 | 11 | - | - | - | 49 | 39 | |
2016–17 | БЛ | 32 | 31 | КН | 3 | 1 | ЛЧ | 9 | 7 | СКН | 1 | 0 | 45 | 39 | |
Усього за «Боруссію» Д | 128 | 85 | 17 | 11 | 40 | 22 | 3 | 1 | 188 | 119 | |||||
Усього за кар'єру | 282 | 134 | 37 | 17 | 49 | 22 | 3 | 1 | 371 | 174 |
Титули та досягнення
- «Сент-Етьєн»: Володар Кубка французької ліги (1): 2013
- «Боруссія» (Дортмунд): Володар Суперкубка Німеччини (2): 2013, 2014: Володар Кубка Німеччини (1): 2017
- «Арсенал» (Лондон): Володар Кубка Англії (1): 2020: Володар Суперкубка Англії (1): 2020
Індивідуальні
- Найкращий бомбардир Кубка африканських націй: 2012
- Найкращий африканський гравець Ліги 1: 2012-13
- У команді року Ліги 1: 2012-13
- У команді року Ліги Європи УЄФА: 2015-16
- Найкращий бомбардир «Боруссії»: 2014-15, 2015-16
- Найкращий асистент «Боруссії»: 2014-15
- У команді року Бундесліги: 2014-15
- Гравець сезону «Боруссії»: 2014-15
- Африканський футболіст року: 2015
- У команді року КАФ: 2013, 2014, 2015, 2016
- Гравець року Бундесліги: 2015-16
- Гравець року Бундесліги (Facebook Football Awards): 2016
- Найкращий бомбардир Бундесліги 2016–17 31 гол
- Найкращий бомбардир англійської Прем'єр-ліги 2018–19 22 голи
Особисте життя
Його батько, П'єр, також виступав за збірну Габону і провів за неї 80 матчів. Два його брата, Катіліна і Віллі, також були гравцями «Мілана». Одружився з давньою подругою Аліши. У пари є син, Кертіс[4].
Примітки
- Transfermarkt.de — 2000.
- As — Madrid: Grupo PRISA, 1967.
- Обамеянг оформив дубль
- Aubameyang, une star « made in Laval ».
Посилання
- П'єр-Емерік Обамеянг на сайті BDFutbol.com (англ.)
- П'єр-Емерік Обамеянг на сайті Soccerbase (англ.)
- П'єр-Емерік Обамеянг на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- П'єр-Емерік Обамеянг на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- П'єр-Емерік Обамеянг на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)