Ренн (футбольний клуб)

Клуб був заснований 10 березня 1901 року колишніми студентами Ренна. Через два тижні команда провела свою першу гру проти сусіднього клубу «ФК Ренн», яку програла з рахунком 0-6. В 1902 році клуб набув статусу «Омніспорт» та увійшов до складу Спілки атлетичних спортивних клубів (фр. Union des sociétés françaises de sports athlétiques). В наступному році, команда увійшла до складу футбольної ліги Бретані та в своєму дебютному сезоні виграла чемпіонат.

Ключовими гравцями команди «Ренна» в 1903 році були: Мартін Петер, Ланжельє Монтуан, Дюшезн, Жильбер Гіс, Марсель, Леруа, Одрен, Жамен та інші. Дюшезн, Жамен, Петер та Гіс були серед тих, хто першими заснував клуб у 1901 році.

4 травня 1904 року, в наслідок об'єднання двох клубів з Ренна, утворилась нова команда — Університетський клуб «Ренн».

«Ренн» у 1904 році

Під керівництвом валлійця Гріффіта, «Ренн» виграв Лігу Бретані в 1908 і 1909 роках.

У період з 1915 по 1922 роки клуб неодноразово ставав переможцем різних турнірів, які у Франції в той час проводилися нерегулярно. У 1922 році клуб вийшов у фінал кубка Франції.

У 1932 році клуб увійшов до числа двадцяти клубів, які взяли участь в першому сезоні французької професійної футбольної ліги. У першому сезоні команда посіла 6 місце в чемпіонаті, а її форвард Волтер Кайзер став найкращим бомбардиром. У чемпіонаті особливих успіхів команда не досягала, але в 1935 році вдруге в своїй історії дійшла до фіналу національного кубка. Однак, фінансова ситуація в клубі погіршувалася, і з початком Другої світової війни в 1939 році «Ренн» втратив професійний статус. Протягом двох років команда грала тільки в кубку країни й товариських матчах. У 1941 році команда взяла участь в чемпіонаті окупованій зони, в якому зайняла 7 місце з 9 учасників.

1949 року команда посіла 4-те місце в чемпіонаті, що стало найкращим результатом в історії клубу. Цей же результат був повторений в сезоні 1964/65. У тому ж сезоні клуб став володарем Кубка країни. У фіналі був обіграний «Сошо» (2:2, 3:1 у переграванні). Восени 1965 року відбувся дебют клубу в єврокубках. У розіграші Кубка кубків «Ренн» у першому ж раунді поступився празькій «Дуклі».

1970 року клуб дійшов до півфіналу кубка, а в наступному сезоні виграв його вдруге в історії. У фіналі з рахунком 1:0 був обіграний «Ліон». Єдиним гравцем клубу, які брали участь в обох переможних фіналах, став захисник Луї Кардьє. У 1975 році клуб вилетів у другий дивізіон, звідки повернувся лише 1983 року. У 1986 році клуб знову дістався до півфіналу кубка країни, де поступився «Марселю».

1990-ті роки стали початком стабілізації ситуації в клубі. Проте, сезон 1990—1991 був провалений, незважаючи на наявність у складі таких гравців як Франсуа Омам-Біїк і Арнольд Устервір. Від вильоту команду врятували жорсткі адміністративні рішення по виключенню з вищого дивізіону «Ніцци» і «Бреста». У наступному сезоні команда все ж покинула вищий дивізіон. Клуб зробив ставку на вихованців своєї академії, в числі яких були Сільвен Вільтор, Жослен Гурвеннек, Ульріш Ле Пен і Лоран Юар. Уже через рік команда знову повернулася до вищого дивізіону. У 1993 році спонсором клубу стала компанія PPR.

У 1998 році мільярдер Франсуа Піно купив команду, забезпечивши їй надійне фінансове становище. Спочатку амбітний керівник клубу зробив ставку на запрошення легіонерів з Південної Америки, купивши Лукаса Северіно та Маріо Турді. У 1999 році команда посіла п'яте місце в чемпіонаті і потрапила в Кубок Інтертото, де дійшла до фіналу й поступилась «Ювентусу». Після невдалого сезону 2000—2001 стратегія розвитку клубу змінилася. Ставка була зроблена на вихованців власної академії, яка вважалася однією з найкращих у Франції. У 2003 році молодіжна команда клубу виграла кубок країни у своїй віковій категорії. У 2005 році клуб завоював право виступити в Кубку УЄФА, а в 2006 році був близький до потрапляння в єврокубки. До сезону 2008—2009 команда посідала найвищі місця. Згодом «Ренн» став середняком чемпіонату.