Пуент-Нуар
Пуе́нт-Нуа́р (фр. Pointe-Noire) — місто в Республіці Конго, друге за величиною після Браззавіля. Порт на Атлантичному океані, через який проходить майже весь зовнішньоторговельний обіг країни. До 2004 року був центром департаменту Куїлу, наразі виділений в окремий департамент.
Пуент-Нуар Pointe-Noire | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
| |||||||
Основні дані | |||||||
04°48′00″ пд. ш. 11°51′00″ сх. д. | |||||||
Країна | Республіка Конго | ||||||
Регіон | Пуент-Нуар | ||||||
Столиця для | Pointe-Noire Departmentd (department of the Republic of the Congo) | ||||||
Межує з
| |||||||
Поділ |
| ||||||
Засновано | 1883 | ||||||
Площа | 1144 км² | ||||||
Населення | 633 400 (2005) | ||||||
Агломерація | 900 000 (2007) | ||||||
Висота НРМ | 14 м | ||||||
Назва мешканців | фр. Ponténégrine[1] і фр. Ponténégrin[1] | ||||||
Міста-побратими | Ле-Гавр (Франція) | ||||||
Телефонний код | (+242) 242 | ||||||
Часовий пояс | UTC+1 | ||||||
GeoNames | 2255414 | ||||||
Міська влада | |||||||
Мер міста | Ролан Буїті-Віаудо (2008) | ||||||
Вебсайт | pointenoireinformation.com | ||||||
Мапа | |||||||
| |||||||
| |||||||
Пуент-Нуар у Вікісховищі |
Населення міста становить 663 400 осіб (2005; 195 тис. в 1980, 294 тис.в 1984, 455 тис. в 1996).
Природа
Місто розташоване на мисі між бухтою Пуент-Нуар та Атлантичнимй океаном.
Клімат спекотний та вологий. Опадів багато, найменша їх кількість спостерігається у вересні-жовтні.
Місто відоме своїми пляжами та місцем для серфінгу.
Клімат
Клімат 1982-2012 | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Середній максимум, °C | 30,6 | 30,9 | 31,5 | 31,3 | 29,7 | 27,5 | 25,8 | 25,7 | 26,8 | 28,6 | 29,3 | 29,7 | |
Середня температура, °C | 27,5 | 27,6 | 27,9 | 27,7 | 26,8 | 24,4 | 22,9 | 23,1 | 24,3 | 26,2 | 26,8 | 26,9 | 26,0 |
Середній мінімум, °C | 24,3 | 24,3 | 24,4 | 24,2 | 23,8 | 21,4 | 20,0 | 20,4 | 21,8 | 23,8 | 24,1 | 24,0 | |
Норма опадів, мм | 151.8 | 183.6 | 154.0 | 92.7 | 45.7 | 2.2 | 1.7 | 5.7 | 17.1 | 96.6 | 126.1 | 153.9 | |
Джерело: Normales et records pour la période 2000-2016 à Pointe-Noire ,[2] |
Економіка
Місто є морськими ворітьми Республіки Конго. Вантажообіг порту становить 8,1 млн т (1983). Порт використовують також Габон (вивіз марганцевої руди), Центральна Африка та Чад. Він має великий нафтовий термінал «Джено».
Місто зв'язане із Браззавілем залізницею та автомагістраллю. Міжнародний аеропорт «Агостіно-Нето».
Пуент-Нуар має один з найбільших у Африці нафтопереробних заводів, збудований в 1980 році. У міста розвинені також лісопильна, фанерна, харчосмакова (маслоробна, рибоконсервна), хімічна, взуттєва, промисловість. Суднобудування. ТЕС. Рибальство. На околиці родовища калійної солі Оль-Сен-Поль та Холле. На півдні — розробка підводних родовищ нафти.
Історія
1484 року португальські мореплавці побачили тут чорні скелі і назвали цю місцевість Чорний Мис (по-французьки Пуент-Нуар). Саме ж місто засноване 1883 року експедицією Саворньяна де Бразза як військовий пост на місці невеликого рибацького селища. 1950-58 роках столиця французької колонії Середнє Конго. В 1924-34 роках місто з'єднане залізницею із столицею. 1927 року до міста була підведена питна вода, 1932 року збудовано аеропорт, 1936 року першу лікарню, 1942 року збудовано новий порт. Громадянька війна 1997-99 років викликала масове переселення народу до міста з внутрішніх регіонів, що збільшило населення вдвічі.
Забудова
Регулярне планування поєднує прямокутну та радіальну системи вулиць. В центральній частині — адміністративні будівлі, шпиталь, будівлі місій, собор, океанографічний центр, школа, житлові будинки європейців з елементами португальської архітектури, обмежені садами. На північ від порту, на плато — африканські квартали, забудовані традиційними хижами.
Джерела
- http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- Normales et records pour la période 2000-2016 à Pointe-Noire. Infoclimat. Процитовано 13 січня 2014.
- Великий атлас світу / голов. ред. Скляр С. С. — К. : ДНВП «Картографія», 2015. — 192 с. — 10 тис. прим. — ISBN 9789661493482.