П'єр Ніколь

П'єр Ніколь (фр. Pierre Nicole; 19 жовтня 1625 16 листопада 1695) — відомий французький мораліст і богослов.

П'єр Ніколь
Pierre Nicole
Псевдо Guillaume Wendrock[1], Barthélemy[1], Chanteresme[1], Chanteresne[1], Damvillier[1], Damvilliers[1], Franciscus Profuturus[1], Guillelmus Wendrockius[1], Mombrigny[1], Optatus theologus[1] і Paulus Irenaeus[1]
Народився 19 жовтня 1625(1625-10-19)
Шартр[2]
Помер 16 листопада 1695(1695-11-16) (70 років)
Париж, Королівство Франція[2]
Країна  Франція
Діяльність богослов, філософ, французький мораліст, письменник
Відомі учні Жан Расін
Знання мов французька[3]

Займаючись у Парижі вивченням богослов'я і староєврейської мови, Ніколь зблизився з янсеністами Пор-Рояля, став професором і брав діяльну участь у всіх працях, виданих у Пор-Роялі — «Logique», «Grainmaire générale», «Méthode», a також в його релігійній полеміці.

Друг і співробітник Антуана Арно, Ніколь не володів його непохитним характером: слабкий, боязкий і стриманий, він губився в усних дебатах і лише в тиші кабінету знаходив ті доводи, які робили його одним з найкращих тогочасних полемістів. Переслідування, яким піддавалися янсеністи, його однодумці, і страх перед єзуїтами, яких роздратували його нападки, довели Ніколя, у 1658 р, до втечі в Німеччину; лише завдяки умовлянням Арно він зважився повернутися.

Смерть покровительки Ніколя герцогині Лонгвіль, змусила його знову шукати притулку поза Франції; він втік до Нідерландів і, тільки отримавши, за клопотанням архієпископа паризького, дозвіл повернутися на батьківщину, оселився в Шартре, потім у Парижі, де цілком поринув у свій улюблений і головний працю: «Essais de morale» — зібрання невеликих міркувань про питання етики та релігії.

Полеміка як і раніше привертала Ніколя, але, змінивши свої погляди, він звертався, переважно, проти протестантів. Від янсеністов він відрікся абсолютно; твори, написані ним в останній період його життя, посварили його з колишніми друзями по Пор-Роялю.

Твори Ніколя, дуже популярні у свій час, пізніше були майже забуті, крім невеликого міркування: «Des moyens de conserver la paix avec les hommes» (з «Essais de morale»), яке передруковувалося багато разів.

Твори

Виходили, здебільшого, під псевдонімами Barthélémy, Guill, Wendrock та ін.):

  • «Essais de morale et instructions théologiques» (1671 і сл.),
  • «La Perp étuité de la foi de l'Eglise catholique touchant l'Eucharistie» (1664),
  • «Les Imaginaires et les Visionnaires» (Льєж, 1667; досить безбарвне наслідування Паскалю)
  • «Préjugés contre les calvinistes» (1671),
  • «Institution d'un prince» (1671),
  • «De l'unite de l'Eglise» (1687),
  • «Explication des erreurs des quié listes». Збори соч. видали Jourdain (1844) і Silvestre de-Sacy («Choix de petits traités de morale de N.», 1857).
  • Арно А., Ніколь П. Логіка, або Мистецтво мислити. Москва, 199

Література

  1. Czech National Authority Database
  2. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119115549 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.