Раввадіди
Раввадіди — мусульманська династія, що правила в Іранському Азербайджані (Тебріз, Мераге) з середини VIII ст. по 1117 рік. Халіф Абу Джафар аль-Мансур (754—775) відправив єменський рід ар-Раввада аль-Азді правити цим регіоном. Через змішані шлюби нащадки Раввада з часом стали справжніми курдами. Після Раввада в Тебрізі правив його син Ваджна, який разом зі своїми братами побудував тут кілька громадських будівель і укріпив місто стіною. За відомостями Балазурі, Ваджна за часів халіфа Гаруна ар-Рашида, скориставшись невдоволенням жителів, заворушеннями і безладами в Халіфаті, захопив владу в Мераге. Але халіф направив проти нього війська, і Ваджна повинен був знову підкоритися його владі.
Після Ваджни правителем Тебріза став його брат Мухаммад. Він правив наприкінці VIII — на початку IX ст. фактично незалежно і контролював майже весь Південний Азербайджан.
При спробі вторгнутися в Вірменію Мамлан I був переможений у 998 році коаліцією правителя Тао-Кларджеті Давида III Куропалата і царя Вірменії Гагіка I.
Нашестя сельджуків
Найбільшої могутності та процвітання держава Раввадідів досягло при сині Мамлана I Васхудані. Правління Васхудана збіглося з навалою огузів. Після важкого удару, нанесеного раввадідам в 1028 р Махмудом Газневі, приблизно 2000 сімей огузів переселилися в Азербайджан і влаштувалися тут з дозволу Вахсудана. Незабаром після цього в Азербайджан стали прибувати все нові і нові огузькі племена.
У 20-40-х рр. XI ст. кочівники чотири рази вторгалися в Азербайджан, але щоразу отримували сильний відсіч з боку Васхудана. Однак в 1054 р він був змушений все-таки підкоритися султану Тогрулу I. Після цього Раввадіди 17 років правили як васали Сельджуків, все більш потрапляючи в залежність від них. У 1071 султан Алп-Арслан, повернувшись з походу в Анатолію, змістив Васхуданового сина Мамлана II і скасував державу Раввадідів. У Тебрізі став правити намісник султана. Втім, рід цей не перервався. Нащадки Васхудана продовжували жити в своїх маєтках і користувалися серед населення великим впливом. У 1107 один з онуків Васхудана, Ахмад ібн Ібрагім, надав діяльну допомогу онукові Алп-Арслана, сельджуцькому султану Мухаммаду I в його боротьбі проти еміра Хілли Садако I, після чого зробився правителем Мераге і Кюрсари. У 1112 на чолі 5-тис. кінного війська він брав участь у війні проти хрестоносців в Сирії. 1117 р Ахмад був убитий асасинами в Багдаді, прямо в палаці халіфа. Після його смерті колишній раб Ахмад, Аксункур ас-Ахмад, за походженням з тюрків, скориставшись сприятливою обстановкою, оволодів містом Мераге і сам став еміром. Він був засновником нової династії Аксункуридів.
Посилання
- Історична енциклопедія(рос.)
- Сайт «runivers»(рос.)