Радзишевський Владислав Миколайович
Владислав Миколайович Радзишевський (біл. Уладзіслаў Мікалаевіч Радзішэўскі; нар. 2 травня 1923, Вітебськ, Білоруська РСР — пом. 5 травня 1975, Мінськ, Білоруська РСР) — радянський білоруський футболіст та тренер, виступав на позиції нападника.
Владислав Радзишевський | ||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Владислав Миколайович Радзишевський | |||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 2 травня 1923 | |||||||||||||||||||||||||||||
Вітебськ, Білоруська РСР | ||||||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 5 травня 1975 (52 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||
Мінськ, Білоруська РСР | ||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 178 см | |||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 70 кг | |||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | СРСР | |||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
«Спартак» (Ч) | ||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||
Сезони | Команда | Місце | ||||||||||||||||||||||||||||
1956 1962—1963 1963—1964 1965—1969 1970—1973 |
«Гвардієць» (Ур) «Локомотив» (Г) «Десна» «Німан» «Дніпро» (Мг) |
|||||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Клубна кар'єра
Вихованець чебоксарського футболу. У 1940 році розпочинав свою кар'єру в місцевій команді «Спартак». Учасник Німецько-радянської війни, нагороджений медалями «За бойові заслуги»[1], «За оборону Кавказу». Після повернення з фронту грав за команду військової частини в Мінську. Виступав за клуби першості Білоруської РСР («Торпедо» Мінськ, СКА Мінськ), а також за кишинівський «Буревісник» та вільнюський «Спартак».
У 1952—1953 роках перебував у складі команд класу «А» «Динамо» (Мінськ). Всього у вищому дивіщіоні радянського футболу нападник провів за «біло-блакитних» три матчі, в яких відзначився одним голом. Потім грав у чемпіонаті Білоруської РСР за мінські «Іскру» та «Буревісник», а також у класі «Б» в мінському «Харчовику».
Кар'єра тренера
Кар'єру тренера розпочав 1956 року на чолі «Гвардійця» (Уручьє). Потім допомагав тренувати «Урожай» (Мінськ) та «Локомотив» (Гомель)[2]. На початку 1962 року призначений головним тренером «Локомотива» (Гомель), а з черпня 1963 року очолював український клуб «Десна» (Чернігів). У 1965—1969 роках тренував «Німан» (Гродно), а потім — могильвський «Дніпро». У січні 1974 року прийняв запрошення увійти до тренерського штабу «Буг» (Берестя).
Помер 5 травня 1975 року.
Досягнення
Як гравця
- «Динамо» (Мінськ)
- Чемпіонат Білоруської РСР
- Бронзовий призер (1): 1947
Відзнаки
- Заслужений тренер Білоруської РСР
Примітки
Посилання
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль тренера на сайті «Український футбол»
- Профіль на сайті footbook.ru (рос.)
- Біографія на сайті sport-strana.ru (рос.)