Радулов Олександр Валерійович

У 2004 році Олександр вирушив за океан, в Північну Америку. Влітку Радулова обрали одразу на двох драфтах: НХЛ (Нашвілл Предаторс) і Канадської хокейної ліги. Саме в останній лізі і почалася заокеанська кар'єра хокеїста. Його було обрано командою Квебек Ремпартс. В першому ж сезоні за нову команду він набрав 75 очок, посівши третє місце серед бомбардирів клубу.

В наступному сезоні він став одним з найкращих гравців ліги, створивши з Анджело Еспозіто неперевершений тандем. За підсумками сезону Олександр набравши 152 (61+91) очка виграв звання найкращого бомбардира серед усіх трьох ліг, що входять до CHL. Окрім того він побив рекорд команди з кількості набраних очок, закинутих шайб і результативних пасів за сезон, за кількістю набраних очок в одному матчі, за кількістю матчів підряд з набраними очками. Останній показник в 50 ігор підряд з набраними очками є другим показником в історії ліги після результату Маріо Лем'є, у котрого було 62 таких поєдинки. Настільки результативна гра російського форварда допомогла його команді посісти перше місце за підсумками 70 матчів регулярної першості в східному дивізіоні і отримати перевагу свого майданчика в усіх раундах плей-оф. В матчах на виліт Олександр продовжив свої успішні виступи, заробляючи бали за результативність в кожному з 23 матчів, що в підсумку дозволило йому набрати 55 (21+34) очок і знову посісти перше місце в лізі за цим показником. Що ж до командних успіхів, то Квебек зумів дійти до фіналу ліги, де поступився команді Монктон Вайлдкетс з рахунком в серії 4:2.

В розіграші Меморіального кубку-2006 команда з Квебеку брала участь як переможець ліги Квебеку, оскільки тріумфатор ліги Монктон, був одночасно і господарем турніру. На попередньому етапі в трьох поєдинках «квебекці» одержали дві перемоги і посіли перше місце в групі, що дозволило одразу потрапити до фіналу. У фінальному ж поєдинку вони знову зустрілися зі своїми кривдниками в квебецькій лізі — Монктон Вайлдкетс. Але цього разу команда Олександра Радулова взяла переконливий реванш, перемігши з рахунком 6:2. Сам Олександр в тому поєдинку відзначився двома шайбами і трьома результативними пасами. За підсумками Меморіального кубку Радулов отримав Стеффорд Смайт Трофі, що вручається найкращому гравцеві турніру.

9 січня 2006 року, ще виступаючи у юніорській лізі, Радулов підписав трирічну угоду новачка з командою Нешвілл Предаторс. Тож сезон 2006-07 років він розпочав в організації саме цієї команди, але виступаючи за фарм-клуб Нашвілла — Мілуокі Адміралс. Вже 21 жовтня його викликали до складу першої команди, а 26 жовтня він закинув свою першу шайбу в НХЛ. Починаючи з 21 листопада і до кінця сезону Радулов грав виключно за основну команду. В підсумку за сезон він зіграв в 64 поєдинках за команду НХЛ, набравши 37(18+19) очок, а також чудовий показник корисності: +19. По закінченні сезону, Олександра вперше було запрошено до складу національної збірної Росії з хокею для участі на чемпіонаті світу, що проходив в Москві. Радулов допоміг команді здобути бронзові нагороди першості.

У другому сезоні в НХЛ, місце Радулова в основному складі не підлягало сумніву. Тож він провів 81 зустріч, в котрих зумів набрати 58(26+32) очок, що стало третім показником в команді і допоміг Нешвіллу потрапити в плей-оф розіграшу кубка Стенлі. Щоправда вже в першому раунді команда з Теннессі поступилася супернику в серії з рахунком 4:2 і припинила виступи. Після цього Олександр вирушив на чемпіонат світу допомагати своїй команді боротися за чемпіонство. І хоча гра самого Радулова не була надто яскравою (лише 3 гольові паси в шести зустрічах), росіяни все рівно змогли вибороти чемпіонський титул.

За підписаним з «Нашвілл Предаторс» контрактом новачка, Радулов мав виступати за цю команду ще один сезон, але 11 липня 2008 року він підписав трирічну угоду з командою КХЛ, Салават Юлаєв. Така ситуація стала можлива оскільки строк угоди між Європейськими хокейними асоціаціями та НХЛ закінчився, а новий договір не було підписано, через відмову Європейської сторони пристати на умови північноамериканців. Так як НХЛ не входить до складу Міжнародної федерації хокею, то контракти укладені в даній організації не є правочинними для іншої сторони, і навпаки. Саме через це сторони 10 липня підписали меморандум про взаємну повагу контрактів укладених іншою стороною. Тож НХЛ, ІІХФ та «Предаторс» почали вимагати у «Салавата Юлаєва» розірвання правовідносин з Радуловим, а самого гравця тимчасово було дискваліфіковано. Але, як заявила російська сторона, контракт було укладено до підписання меморандуму, а саме 5 липня і лише оголошено 11 числа. Тож скориставшись відсутністю договору між НХЛ і ІІХФ, Олександр зміг перейти до російської команди. Дискваліфікацію ІІХФ було скасовано, що дало можливість хокеїсту брати участь у хокейній Лізі чемпіонів та етапах Єврохокейтуру.

Перший сезон у КХЛ виявився досить напруженим для Радулова. Окрім змагань безпосередньо в лізі, Салават також брав участь у Лізі чемпіонів, Сашко виступав і за національну збірну. В усіх цих змаганнях Радулов грав досить результативно, допоміг «юлаєвцям» вибороти перше місце за підсумками регулярної частини змагань. Але вже в першому раунді плей-оф розіграшу кубка Гагаріна, Салават в п'яти зустрічах поступився Авангарду. Певну сатисфакція за відносно невдалий сезон на клубному рівні Радулову вдалося отримати на світовій першості. Збірна Росії вдруге поспіль виборола золоті нагороди, а Олександр зумів набрати 10(4+6) очок. Одна з цих шайб стала переможною в фінальному поєдинку.

У Олександа є старший брат Ігор, який, як і Олександр, професійно займається хокеєм. Ігор виступав за команду НХЛ, Чикаго Блекгокс. На сьогодні він є гравцем команди КХЛ, Металург (Магнітогорськ).

У травні 2011 року Олександр знявся в кліпі російської співачки Нюші.[1][2]