Радіоастрономічна обсерваторія «Зеленчуцька»

Зовнішні зображення
	РАО «Зеленчуцька»
	Сажень-ТМ на тлі РТФ-32
	Сажень-ТМ в укритті
	Сажень-ТМ веде локацію супутників

Радіоастрономічна обсерваторія «Зеленчуцька»
	43°47′16″ пн. ш. 41°33′52″ сх. д.
Країна	Росія
Розташування	Зеленчуцький район; район; Зеленчуцька
Висота	1175 м
Сайт:	Офіційний сайт
	радіотелескоп
	радіотелескоп
	GPS/ГЛОНАСС-приймач
	лазерний далекомір
	метеостанція
	Радіоастрономічна обсерваторія «Зеленчуцька» Радіоастрономічна обсерваторія «Зеленчуцька» (Росія)
	Радіоастрономічна обсерваторія «Зеленчуцька» у Вікісховищі

«Зеленчуцька» — радіоастрономічна обсерваторія (РАО) біля станиці Зеленчуцька, Зеленчуцький район, республіка Карачаєво-Черкесія, Росія. Заснована у 2001 році Інститутом прикладної астрономії (ІПА) РАН

Є Зеленчуцьким відділом ІПА РАН[1].

Це другий з трьох спостережних пунктів РНДБ мережі «Квазар-КВО»: «Світле», «Зеленчуцька» і «Бадари». Основний інструмент обсерваторії — радіотелескоп РТФ-32 — використовується в національних і міжнародних (EVN, IVS, Радіоастрон) астрономічних спостереженнях.

Розташування

За 8 км на південь від центру станиці Зеленчуцька.

За 4,5 км на північ від обсерваторії знаходиться РАТАН-600, найбільший у своєму роді радіотелескоп у світі.

Історія

2001 рік — РАО «Зеленчуцька» введена в дослідну експлуатацію[2].

2002 рік — обсерваторія працює в штатному режимі[2].

2004 рік, 8 жовтня — радіотелескоп РТФ-32 почав брати участь у регулярних спостереженнях у складі мережі IVS (Міжнародна служба РНДБ спостережень для астрометрії та геодезії)[3].

Завідувачі обсерваторією

з 2005 року: Дяков Андрій Олександрович.

Інструменти обсерваторії

РТФ-32 — повноповоротний прецизійний радіотелескоп з діаметром головного дзеркала D = 32 м і фокусною відстанню F = 11,4 м; робочий діапазон довжин хвиль від 1,35 до 21 см; антенна система - модифікована схема Кассегрена. Конструкцію РТФ-32 розроблена ЦНДІПБК ім. Н.П. Мельникова[4][5].
РТ-13 — 13-метровий радіотелескоп, побудований у 2015 році[6].
Vaisala WXT510 — автоматична цифрова метеостанція.
Javad GNSS Delta-G3T — GPS/ГЛОНАСС-приймач.
Сажень-ТМ — лазерний далекомір. Перші успішні спостереження геодезичних супутників були проведені 18 травня 2011 року[7].

Напрямки досліджень

Радіоінтерферометрія з наддовгими базами;
Астрометрія;
Астрофізика:
- Сонце[8] і планети сонячної системи;
- Галактичні і позагалактичні об'єкти (наднові, мікроквазари, квазари, гамма-спалахи тощо)[9];
Геодинаміка.

Основні досягнення

з 2004 року учасник мережі IVS (Міжнародної служби РНДБ спостережень для астрометрії та геодезії)[3].
з листопада 2009 року учасник мережі EVN (Європейська РНДБ мережа)[10][11].

Див. також

РНДБ-мережа «Квазар»: «Бадари» • «Світле» • «Зеленчуцька»
Астрономія в Росії

Примітки

Структура Института прикладной астрономии РАН. Официальный сайт. ИПА РАН.
Радиоастрономическая обсерватория «Зеленчукская». Официальный сайт. ИПА РАН.
Smolentsev S., Rachimov I. Svetloe Radio Astronomical Observatory // IVS 2004 Annual Report : technical Paper. — IVS Coordinating Center, 2006.
Поляк В. С.. Эволюция разработки прецизионных конструкций радиотелескопов для радиоастрономии, дальней и спутниковой космической связи // ПГС : журнал. — Москва : ПГС, 2005. — № 5. — С. 14.
Прецизионный радиотелескоп диаметром 32 м. Официальный сайт. ЦНИИПСК. Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 26 квітня 2019.
В горах Карачаєво-Черкесії заробив 13-метровий радіотелескоп російський
В обсерватории "Зеленчукская" установлен лазерный дальномер. Новости. ИПА РАН. 18 мая 2011. Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 26 квітня 2019.
Михайлов А. Г., Харинов М. А., Мардышкин В. В., Ипатова И. А.. Картографирование Солнца на радиотелескопах РТФ-32 // Астрономический Вестник : журнал. — Москва : Наука, 2006. — Т. 40, № 2. — С. 187-192. — ISSN 0320-930X. — Bibcode:2006SoSyR..40..169I. — DOI:10.1134/S0038094606020110.
Радіовипромінювання магнетара SGR 1806-20: еволюція магнітного поля в області післясвічення^{[недоступне посилання з червня 2019]}
Stations of the Russian VLBI Network KVAZAR Join the EVN. NEWS (англ.). EVN. 2009. Архів оригіналу за 16 березня 2013. Процитовано 26 квітня 2019.
Accession of the IAA as new member of the EVN Consortium (англ.). European VLBI Network Newsletter № 25. January 2010. Архів оригіналу за 16 березня 2013. Процитовано 26 квітня 2019.

Посилання

Карта wikimapia.org із зазначенням об'єктів на території обсерваторії
Дослідний завод МЕІ - виробник РТФ-32
Приклад використання Linux в російській астрономії. Радіоастрономічна обсерваторія "Зеленчуцька".
Обговорення обсерваторії
Радіоастрономічне юстування радіотелескопів комплексу "Квазар" у півсфері^{[недоступне посилання з червня 2019]}
Поїздка до телескопів

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Структура Института прикладной астрономии РАН. Официальный сайт. ИПА РАН.

[ZC-2] Радиоастрономическая обсерватория «Зеленчукская». Официальный сайт. ИПА РАН.

[IVS-SvAnRep-2004-3] Smolentsev S., Rachimov I. Svetloe Radio Astronomical Observatory // IVS 2004 Annual Report : technical Paper. — IVS Coordinating Center, 2006.

[4] Поляк В. С.. Эволюция разработки прецизионных конструкций радиотелескопов для радиоастрономии, дальней и спутниковой космической связи // ПГС : журнал. — Москва : ПГС, 2005. — № 5. — С. 14.

[5] Прецизионный радиотелескоп диаметром 32 м. Официальный сайт. ЦНИИПСК. Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 26 квітня 2019.

[6] В горах Карачаєво-Черкесії заробив 13-метровий радіотелескоп російський

[7] В обсерватории "Зеленчукская" установлен лазерный дальномер. Новости. ИПА РАН. 18 мая 2011. Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 26 квітня 2019.

[8] Михайлов А. Г., Харинов М. А., Мардышкин В. В., Ипатова И. А.. Картографирование Солнца на радиотелескопах РТФ-32 // Астрономический Вестник : журнал. — Москва : Наука, 2006. — Т. 40, № 2. — С. 187-192. — ISSN 0320-930X. — Bibcode:2006SoSyR..40..169I. — DOI:10.1134/S0038094606020110.

[9] Радіовипромінювання магнетара SGR 1806-20: еволюція магнітного поля в області післясвічення^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[10] Stations of the Russian VLBI Network KVAZAR Join the EVN. NEWS (англ.). EVN. 2009. Архів оригіналу за 16 березня 2013. Процитовано 26 квітня 2019.

[11] Accession of the IAA as new member of the EVN Consortium (англ.). European VLBI Network Newsletter № 25. January 2010. Архів оригіналу за 16 березня 2013. Процитовано 26 квітня 2019.