Райко Пелагея Андріївна
Райко Пелагея Андріївна (дівоче прізвище Солдатова; 15 травня 1928 (насправді — у квітні), Цюрупинськ, Херсонська область, Українська РСР, СРСР — 15 січня 2004, Цюрупинськ, Херсонська область, Україна) — українська художниця-самоучка в жанрі наївного мистецтва.
| Райко Пелагея Андріївна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
15 травня 1928 Олешки, Олешківський район, Херсонська округа, Українська СРР, СРСР | |||
| Смерть | 15 січня 2004 (75 років) | |||
| Цюрупинськ, Олешківський район, Херсонська область, Україна | ||||
| Жанр | наївне мистецтво | |||
| Діяльність | художниця | |||
|
| ||||
Життєпис
У 22 роки одружилася з Миколою Олексійовичем Райком. Сім'я існувала головним чином за рахунок власного городу, зрідка підробляючи на сезонних роботах у колгоспі або по найму.
1951 — народила доньку Олену.
1953 — народила сина Сергія.
1954 — на новій ділянці біля річки сім'я побудувала будинок.
1994 — в автокатастрофі загинула донька Олена, залишивши чоловіку двох синів — онуків Поліни Андріївни.
1995 — помер чоловік Микола Райко.
1997 — син Сергій потрапив до виправної колонії.
1998 — на стінах будинку з'явилися перші композиції.
2000 — син Сергій повернуся з тюрми.
2002 — син помер від цирозу печінки.
15 січня 2004 — Поліни Райко не стало.
2005 — випустили каталог робіт Поліни Райко «Дорога до Раю».
2006 — вийшов документальний фільм «Рай» (реж. Н. Кошман) про унікальну художницю-примітивістку Поліну Райко.
Творчість
Не маючи художньої освіти, у 69-річному віці почала малювати. Образна система мисткині поєднувала християнську, радянську та язичницьку символіки. Розписала власний будинок, літню кухню, хвіртки, паркани і гаражні ворота, використовуючи найпростіші та найдешевші фарби — емаль ПФ, де відтворила власну біографію, свою родину, домашніх тварин, картини природи. На фарби і пензлі витрачала майже всю мізерну пенсію.
Після смерті художниці її хату придбало подружжя шанувальників мистецтва з Канади, завдяки яким хата збереглася донині. На їх прохання хату доглядають місцеві жінки. Але через плин часу почали тріскатися стіни, лущитися фарба. Був створений благодійний фонд імені Райко, що збирав кошти на популяризацію її творчості. Однак питання збереження оригінальних розписів хати лишається відкритим. 2013 року Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара» організував експедицію на Херсонщину до хати Поліни Райко і заявив про готовність взяти її під свою опіку.
Будинок Поліни Райко охороняється Законом України «Про охорону культурної спадщини». Цінність її творчості підтверджена багатьма як українськими, так і іноземними експертами.
Література
- Дорога до раю: Каталог робіт /Вступ. ст. О. Афанасьєва, С. Дяченко; пер. О. Маньковська, фотографи М. Афанасьєв, О. Афанасьєва, С. Волязловський; ЦМІ «Тотем». — Херсон: Наддніпряночка; Тотем, 2005. — 127 с.: іл.