Ракоскорпіони

Ракоскорпіо́ни або Евриптери́ди (лат. Eurypterida = Gigantostraca Haeckel, 1866) — ряд вимерлих морських членистоногих, належних до класу Меростомові. До цього підкласу належать найбільші членистоногі, які коли-небудь існували на Землі. Їх розміри коливалися від 10—20 см до 100–250 см. Відомо близько 300 видів цих істот. Найбільшим із відомих ракоскорпіонів був Єкелоптерус рейнський (Jaekelopterus rhenaniae), який досягав 2,5 м у довжину[1][2].

?

Ракоскорпіони†
Час існування: Кембрій — Перм

Аспідонія (Aspidonia Haeckel 1896 †)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Підцарство:	Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип:	Членистоногі (Arthropoda)
Підтип:	Хеліцерові (Chelicerata)
Клас:	Меростомові (Merostomata)
Ряд:	†Ракоскорпіони (Eurypterida) Burmeister, 1843

Підряди

† Stylonurina Diener, 1924
† Eurypterina Burmeister, 1843

Посилання

Вікісховище:	Eurypterida
EOL:	4305531
Fossilworks:	18947

Морфологія

Відбиток ракоскорпіона (Eurypterus remipes DeKay, 1825)

Тіло евриптерид було видовжене, обтічної форми. Головогруди вкриті єдиним головним щитом, на якому по середній поздовжній лінії розміщені прості вічка, а по боках — фасеткові очі. Хеліцери різного розміру, клішнеподібні; педипальпи та задні чотири пари кінцівок пристосовані для руху та перетирання їжі за допомогою жувальних відростків; іноді педилальпи й наступна пара кінцівок слугували разом з хеліцерами для захоплення та утримання здобичі; шоста пара часто видозмінювалася в плавальні ноги[3].

Черевце евриптерид було поділене на 12 рухомих сегментів. Тіло закінчувалося тельсоном із голкою, шипом або пластинчастим розширенням. На передніх члениках черевця розташовувались пластинчасті кінцівки, одна пара — це видозмінені статеві покришки, інші — зяброві ніжки. На задніх кінцівок не було[3].

Спосіб життя

Середовище життя

Населяли як моря, так і солонуваті та прісноводні водойми. Деякі види були здатні короткий час проводити на суші[4].

Харчування

Усі ракоскорпіони були хижаками. Деякі активно полювали, інші нападали на здобич із засідок. Активне полювання було характерне для невеликих видів, тоді як крупні ракоскорпіони харчувалися повільними істотами[5]. Клешні слугували для хапання й утримання здобичі, проте не були достатньо сильні, щоб проламувати панцирі таких жертв, як трилобіти. Невідомо чи були хеліцери ракоскорпіонів отруйними, як у сучасних скорпіонів чи павуків, споріднених з ними[6]. На відміну від сучасних скорпіонів, їхні хвости були гнучкіші в горизонтальній площині, ніж у вертикальній. Тож ракоскорпіони могли убивати здобич чи захищатися, завдаючи бокових ударів[7].

Розмноження

Спарювання та розмноження ракоскорпіонів, вірогідно, відбувалося подібно, як у павуків. Ракоскорпіонам був властивий статевий диморфізм. Самці відрізнялися генітальними придатками та класперами. Припускається, що також розмірами клешень[6]. Можливо, подібно до мечохвостів, ракоскорпіони мігрували та збиралися в групи для спарювання[8].

Онтогенез

Ракоскоріпіони впродовж життя кілька разів линяли, для чого можливо збиралися у зграї на мілководді. Більшість залишків панцирів цих істот напевне лишилися від линьки, а не масової загибелі[8].

Класифікація

Систематика станом на 2011 рік[9]

Підряд Stylonurina Diener, 1924

Надродина Rhenopteroidea Størmer, 1951
- Rhenopteridae Størmer, 1951
  - Alkenopterus Størmer, 1974
  - Brachyopterella Kjellesvig-Waering, 1966
  - Brachyopterus Størmer, 1951
  - Kiaeropterus Waterston, 1979
  - Leiopterella Lamsdell, Braddy, Loeffler, & Dineley, 2010
  - Rhenopterus Størmer, 1936
Надродина Stylonuroidea Kjellesvig-Waering, 1959
- Parastylonuridae Waterston, 1979
  - Parastylonurus Kjellesvig-Waering, 1966
  - Stylonurella Kjellesvig-Waering, 1966
- Stylonuridae Diener, 1924
  - Ctenopterus Clarke & Ruedemann, 1912
  - Laurieipterus Kjellesvig-Waering, 1966
  - Pagea Waterston, 1962
  - Soligorskopterus Plax, 2018
  - Stylonurus Page, 1856
Надродина Kokomopteroidea Kjellesvig-Waering, 1966
- Kokomopteridae Kjellesvig-Waering, 1966
  - Kokomopterus Kjellesvig-Waering, 1966
  - Lamontopterus Waterston, 1979
- Hardieopteridae Tollerton, 1989
  - Hallipterus Kjellesvig-Waering, 1963
  - Tarsopterella Størmer, 1951
Надродина Hibbertopteroidea Kjellesvig-Waering, 1959
- Drepanopteridae Kjellesvig-Waering, 1966
  - Drepanopterus Laurie, 1892
- Hibbertopteridae Kjellesvig-Waering, 1959
  - Campylocephalus Eichwald, 1860
  - Cyrtoctenus Størmer & Waterston, 1968
  - Dunsopterus Waterston, 1968
  - Hastimima White, 1908
  - Hibbertopterus Kjellesvig-Waering, 1959
  - Vernonopterus Waterston, 1957
- Mycteroptidae Cope, 1886
  - Megarachne Hünicken, 1980
  - Mycterops Cope, 1886
  - Woodwardopterus Kjellesvig-Waering, 1959
Incertae sedis
- - Stylonuroides Kjellesvig-Waering, 1966

Підряд Eurypterina Burmeister, 1843

Plesion taxa
- - Onychopterella Størmer, 1951
Надродина Moselopteroidea Lamsdell, Braddy, & Tetlie, 2010
- Moselopteridae Lamsdell, Braddy, & Tetlie, 2010
  - Moselopterus Størmer, 1974
  - Vinetopterus Poschmann & Tetlie, 2004
Надродина Megalograptoidea Caster & Kjellesvig-Waering, 1955
- Megalograptidae Caster & Kjellesvig-Waering, 1955
  - Echinognathus Walcott, 1882
  - Megalograptus Miller, 1874
Надродина Eurypteroidea Burmeister, 1843
- Dolichopteridae Kjellesvig-Waering & Størmer, 1952
  - Dolichopterus Hall, 1859
  - Ruedemannipterus Kjellesvig-Waering, 1966
  - Buffalopterus Kjellesvig-Waering & Heubusch, 1962
  - Strobilopterus Ruedemann, 1935
  - Syntomopterus Kjellesvig-Waering, 1961
- Eurypteridae Burmeister, 1843
  - Eurypterus De Kay, 1825
- Erieopteridae Tollerton, 1989
  - Erieopterus Kjellesvig-Waering, 1958
Надродина Mixopteroidea Caster & Kjellesvig-Waering, 1955
- Carcinosomatidae Størmer, 1934
  - Carcinosoma Claypole, 1890
  - Eocarcinosoma Caster & Kjellesvig-Waering, 1964
  - Paracarcinosoma Caster & Kjellesvig-Waering, 1964
  - Rhinocarcinosoma Novojilov, 1962
- Micopteridae Caster & Kjellesvig-Waering, 1955
  - Lanarkopterus Ritchie, 1968
  - Mixopterus Ruedemann, 1921
Надродина Waeringopteroidea
- Waeringopteridae (not formally published)
  - Grossopterus Størmer, 1934
  - Orcanopterus Stott, Tetlie, Braddy, Nowlan, Glasser, & Devereux, 2005
  - Waeringopterus Leutze, 1961
Надродина Adelophthalmoidea Tollerton, 1989
- Adelophthalmidae Tollerton, 1989
  - Adelophthalmus Jordan in Jordan & von Mayer, 1854
  - Bassipterus Kjellesvig-Waering & Leutze, 1966
  - Eysyslopterus Tetlie & Poschmann, 2008
  - Nanahughmilleria Kjellesvig-Waering, 1961
  - Parahughmilleria Kjellesvig-Waering, 1961
  - Pittsfordipterus Kjellesvig-Waering & Leutze, 1966
Надродина Pterygotioidea Clarke & Ruedemann, 1912
- Hughmilleriidae Kjellesvig-Waering, 1951
  - Herefordopterus Tetlie, 2006
  - Hughmilleria Sarle, 1902
- Slimonidae Novojilov, 1968
  - Slimonia Page, 1856
  - Salteropterus Kjellesvig-Waering, 1951
- Pterygotidae Clarke & Ruedemann, 1912
  - Pterygotus Agassiz, 1839
  - Acutiramus Ruedemann, 1935
  - Ciurcopterus Tetlie & Briggs, 2009
  - Erettopterus Salter in Huxley & Salter, 1859
  - Jaekelopterus Waterston, 1964
Incertae sedis
- - Clarkiepterus Kjellesvig-Waering, 1966
  - Dorfopterus Kjellesvig-Waering, 1955
  - Holmipterus Kjellesvig-Waering, 1979
  - Marsupipterus Caster & Kjellesvig-Waering, 1955
  - Tylopterella Størmer, 1951
  - Unionopterus Chernyshev, 1948

Примітки

Systematics of the Eurypterida. ucmp.berkeley.edu. Процитовано 3 березня 2020.
Жах девонських морів на сайті «Станіславівський Натураліст»
Eurypterids.co.uk - Eurypterids. web.archive.org. 9 жовтня 2011. Процитовано 3 березня 2020.
Palaeos Metazoa: Arthropoda: Chelicerata: Eurypterida: Eurypterida. palaeos.com. Процитовано 3 березня 2020.
Anderson, Ross P.; McCoy, Victoria E.; McNamara, Maria E.; Briggs, Derek E. G. (31 липня 2014). What big eyes you have: the ecological role of giant pterygotid eurypterids. Biology Letters 10 (7). с. 20140412. PMC PMC4126633. PMID 25009243. doi:10.1098/rsbl.2014.0412. Процитовано 3 березня 2020.
Hembree, Daniel I.; Platt, Brian F.; Smith, Jon J. (29 квітня 2014). Experimental Approaches to Understanding Fossil Organisms: Lessons from the Living (англ.). Springer Science & Business. с. 74–84. ISBN 978-94-017-8721-5.
Persons, W. Scott; Acorn, John (1 липня 2017). A Sea Scorpion’s Strike: New Evidence of Extreme Lateral Flexibility in the Opisthosoma of Eurypterids. The American Naturalist 190 (1). с. 152–156. ISSN 0003-0147. doi:10.1086/691967. Процитовано 3 березня 2020.
Braddy, Simon J. (2001-08). Eurypterid palaeoecology: palaeobiological, ichnological and comparative evidence for a ‘mass–moult–mate’ hypothesis. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology (англ.) 172 (1-2). с. 115–132. doi:10.1016/S0031-0182(01)00274-7. Процитовано 3 березня 2020.
Jason A. Dunlop, David Penney, & Denise Jekel; with additional contributions from Lyall I. Anderson, Simon J. Braddy, James C. Lamsdell, Paul A. Selden, & O. Erik Tetlie (2011). [http*//research.amnh.org/iz/spiders/catalog/Fossil11.5.pdf A summary list of fossil spiders and their relatives] Перевірте схему |url= (довідка). У Norman I. Platnick. [http*//research.amnh.org/entomology/spiders/catalog/index.html The world spider catalog, version 11.5]. American Museum of Natural History. Процитовано 21 травня 2011.

Література

Щербак, Г. Й.; Царичкова, Д. Б.; Вервес, Ю. Г. (1996). Зоологія безхребетних: Підручник у 3 кн. Кн. 2. К.: Либідь. с. 320. ISBN 5-325-00663-0. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 6 грудня 2013.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Systematics of the Eurypterida. ucmp.berkeley.edu. Процитовано 3 березня 2020.

[naturalist_if_ua-2] Жах девонських морів на сайті «Станіславівський Натураліст»

[:0-3] Eurypterids.co.uk - Eurypterids. web.archive.org. 9 жовтня 2011. Процитовано 3 березня 2020.

[4] Palaeos Metazoa: Arthropoda: Chelicerata: Eurypterida: Eurypterida. palaeos.com. Процитовано 3 березня 2020.

[5] Anderson, Ross P.; McCoy, Victoria E.; McNamara, Maria E.; Briggs, Derek E. G. (31 липня 2014). What big eyes you have: the ecological role of giant pterygotid eurypterids. Biology Letters 10 (7). с. 20140412. PMC PMC4126633. PMID 25009243. doi:10.1098/rsbl.2014.0412. Процитовано 3 березня 2020.

[:1-6] Hembree, Daniel I.; Platt, Brian F.; Smith, Jon J. (29 квітня 2014). Experimental Approaches to Understanding Fossil Organisms: Lessons from the Living (англ.). Springer Science & Business. с. 74–84. ISBN 978-94-017-8721-5.

[7] Persons, W. Scott; Acorn, John (1 липня 2017). A Sea Scorpion’s Strike: New Evidence of Extreme Lateral Flexibility in the Opisthosoma of Eurypterids. The American Naturalist 190 (1). с. 152–156. ISSN 0003-0147. doi:10.1086/691967. Процитовано 3 березня 2020.

[:2-8] Braddy, Simon J. (2001-08). Eurypterid palaeoecology: palaeobiological, ichnological and comparative evidence for a ‘mass–moult–mate’ hypothesis. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology (англ.) 172 (1-2). с. 115–132. doi:10.1016/S0031-0182(01)00274-7. Процитовано 3 березня 2020.

[dunlop-9] Jason A. Dunlop, David Penney, & Denise Jekel; with additional contributions from Lyall I. Anderson, Simon J. Braddy, James C. Lamsdell, Paul A. Selden, & O. Erik Tetlie (2011). [http*//research.amnh.org/iz/spiders/catalog/Fossil11.5.pdf A summary list of fossil spiders and their relatives] Перевірте схему |url= (довідка). У Norman I. Platnick. [http*//research.amnh.org/entomology/spiders/catalog/index.html The world spider catalog, version 11.5]. American Museum of Natural History. Процитовано 21 травня 2011.