Рамсеснахт

Рамсеснахт (д/н — 1125 до н. е.) — давньоєгипетський політичний діяч, верховний жрець Амона у Фівах близько 1155—1125 роках до н. е.

Рамсеснахт
Давньоєгипетський фараон
Панування бл. 1155-1125 до н. е., 
династія фіванських жерців
Попередник Усермаатренакт
Наступник Несуамон
Власне ім'я (номен): Rˁ ms sw nḫt —
Рамсеснахт —

 








В шлюбі з Аджедет-Аат
Діти 4 сина і 1 донька
Батько Мерібаст I
Помер бл. 1125 до н. е.
Місце поховання Дра Абу ель-Неґа (TT293)

Життєпис

Походив зі знатного жрецького роду. Син Мерібаста I, великого доглядача Будинку та жерця Хемену. Здобув гарну освіту, мав знання військовика та жерця. Службу розпочав у часи володарювання фараона Рамсеса III. У просуванні кар'єрними щаблями сприяв впливовий батько. Після 26-го правління цього фараона (між 1160—1155 роками до н. е.) після свого брата Усермаатренакта обійняв посаду Верховного жерця Амона в Фівах.

На 3-му році царювання Рамсеса IV очолив велику гірничодобувну експедицію з 8362 осіб (5 тис. вояків, 3 тис. слуг храму Амона, 130 каменотесів, 800 хабіру) до каменярень Ваді-Хаммамат. При цьому 900 осіб з тієї експедиції загинули від спеки та виснаження. Незважаючи на це зумів організувати добування золота й галеніту.

Слідом за цим Рамсеснахт згодом здобув велику повагу серед населення Фів, користався поступовим послабленням впливу та політичної ваги фараонів. Водночас не виходив з підпорядкування володарів. Виконав наказ фараона Рамсеса VI з організації робіт зі створення тріумфальної сцени на поверхні другого пілону храму Амона в Карнаці та стіні комплексу Медінет-Абу.

Разом з тим поступово на момент смерті набув такої ваги, що зміг передати свою посаду у спадок, не рахуючись при цьому з фараоном Рамсесом IX. Ймовірно він лише формально затвердив це рішення. Помер близько 1125 року до н. е. Владу успадкував його старший син Несуамон.

Родина

Дружина — Аджедет-Аат, донька Сетау, Верховного жерця Нехбет.

Діти:

  • Несуамон (д/н — 1124 до н. е.), Верховний жрець Амона в Фівах 1125—1124 роки до н. е.
  • Аменхотеп (д/н — бл. 1087 до н. е.), Верховний жрець Амона в Фівах 1124—1087 роки до н. е.
  • Усімаренакт II, великий доглядач Будинку
  • Мерібаст II, Другий пророк Амона
  • Аатмерет-Тамеріт, дружина Аменхотепа, Третього пророка Амона (онука верховного жерця Амона Бакенхонсу I)

Джерела
  • Daniel Polz, The Ramsesnakht Dynasty and the Fall of the New Kingdom: A New Monument in Thebes, SAK 25 (1998), 257—293
  • Alan Gardiner, La civiltà egizia, (Einaudi, Torino, 1997), Oxford University Press, 1961, p. 270, ISBN 88-06-13913-4.
  • A. J. Peden: The reign of Ramesses IV. Aris & Phillips, Warminster 1994, ISBN 0-85668-622-0, S. 66–67.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.