Галеніт
Галеніт (від лат. galena — свинцева руда, Пліній Старший, близько 23-79 рр. н. е.) — сірий, крихкий з металевим блиском важкий мінерал, з класу сульфідів і сульфосолей. Хімічна формула PbS. Основна руда для отримання свинцю. Часто зустрічається у вигляді зернистих мас, або кубічних кристалів. Присутній головним чином у гідротермальних родовищах і як заміщення руди у вапнякових/доломітових гірських породах.
Галеніт | |
---|---|
![]() | |
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
Абревіатура | Gn[2] |
Хімічна формула | PbS |
Клас мінералу | сульфіди |
Підклас | сульфід свинцю |
Nickel-Strunz 10 | 2.CD.10[3] |
Dana 8 | 2.8.1.1 |
Група | галеніту |
Ідентифікація | |
Колір | свинцевосірий |
Форма кристалів | куб, октаедр |
Сингонія | кубічна сингонія |
Вид симетрії | гексаоктаедричний вид |
Спайність | досконала по кубу (100) |
Злам | плоский, плоскораковистий |
Твердість | 2-3 |
Блиск | металічний |
Прозорість | непрозорий |
Колір риси | сірувато-чорна |
Густина | 7,4-7,6 |
Інші характеристики | |
Названо на честь | свинцеві руди[4] |
![]() |
![](../I/Galena-unit-cell-3D-ionic.png.webp)
Синонім — свинцевий блиск.
Етимологія та історія
Латинський термін «Галена» для позначення мінералу застосований ще римським ученим Плінієм Старшим (прибл. 23-79 рр. н.е.). Використання гірничого терміну „Glanz“ ("глянець", "блиск") для позначення свинцевої руди було задокументовано з 16 століття, але пізніше стало загальним збірним терміном для всіх блискучих сульфідних руд («мідний блиск», «срібний блиск»). Авраам Ґотлоб Вернер (1749–1817) ввів термін «свинцевий блиск», щоб розрізнити їх. Термін «галеніт» увійшов у науковий обіг з 1850 року.
Галеніт є одним із найстаріших рудних мінералів у історії гірництва. Найдавніші відомі знахідки свинцю походять із поселення кам’яного віку Чатал-Гьоюк, приблизно з 5500 до 4800 років до нашої ери. Свинець був відомий також у Стародавній Греції. Однак родовище Pb-Ag Лавріон в основному використовувалися для видобутку срібла, тоді як побічний свинець переважно викидали.
Загальний опис
Мінерал класу сульфідів, PbS. Хімічний склад: Pb — 86,1 %, S — 13,4 %. Домішки: часто має Ag, Cu, Zn; інколи Se, Bi, Sb, Sn, Fe, Cd та ін. елементів, більшість з яких наявна внаслідок мікроскопічних включень сторонніх мінералів.
Склад і властивості галеніту змінюються від сірчистого різновиду PbS до селенистого Pb(S, Se).
Різновиди
![](../I/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%82.jpg.webp)
Розрізняють:
- ґаленіт-клаусталіт (та саме, що ґаленіт);
- ґаленіт мідистий (суміш ґаленіту з халькозином);
- ґаленіт селенистий (різновид ґаленіту — сульфід-селенід свинцю Pb (S, Se), який містить 0,5-1,3 % Se, рідкісний).
Кристалографія
Сингонія кубічна. Гексаоктаедричний вид симетрії. Структура галеніту належить до типу NaCl-PbS-MgO. Основою її є кубічна гранецентрована ґратка, в якій іони розміщені у вершинах куба і в центрі кожної грані.
Агрегати і габітус
Галеніт зустрічається у вигляді зернистих і суцільних скупчень, а також вкраплеників і друз. Кристали мають кубічний і кубооктаедричний, рідше октаедричний габітус. Головні форми {100}, {111}, рідше {110}. Поява октаедричних граней на кубічних кристалах геленіту пояснюється селективною адсорбцією атомів срібла у вигляді аргентиту Ag2S. Розвинені двійники проростання і зростання по (111). Часто двійникування виникає при пластичних деформаціях, внаслідок чого на гранях куба з'являється штрихуватість. Відмічені епітаксійні зростання галеніту з арсенопіритом, тетраедритом, самородним золотом і бурнонітом.
![](../I/Calcite-Galena-Quartz-rom14c.jpg.webp)
Фізичні властивості
Колір свинцево-сірий. Риска — сірувато-чорна. Спайність — досконала по кубу (100). Блиск металічний. Непрозорий. Густина 7,4-7,6. Твердість 2-3. Злом плоский, напівраковистий, у щільних масах плоскораковистий. Крихкий. Має слабку електропровідність і детекторні властивості.
Утворення і родовища
Переважна більшість родовищ галеніту утворилася гідротермальним шляхом, головним чином при середніх температурах. Знаходиться в гідротермальних жилах разом з іншими сульфідами. Галеніт зустрічається тут у тісному парагенезисі з цинковою обманкою, а також разом з халькопіритом, бляклими рудами, арсенопіритом, піритом. У контактово-метасоматичних родовищах асоціює зі сфалеритом, піритом, піротином та ін. Великі родовища галеніту відомі в США — штати Міссурі, Колорадо, у Канаді (родовище Сулліван), в Австралії. Добрі кристали галеніту характерні для свинцево-срібних жил Фрейберга. У Росії великі родовища галеніту є на Алтаї та Забайкаллі. В Україні галеніт зустрічається у Закарпатті в районах Берегового і Вишкова, в Нагольному кряжі у Донбасі, на Українському щиті.
Практичне значення
Галеніт — найважливіша руда свинцю, а також руда срібла. Звичайно розробляються родовища, в яких вміст свинцю дорівнює 3-5 %, але можливо розробка родовищ, в яких добувається разом з цинком. Попутно з нього добуваються цінні домішки, що завжди містяться в ньому. З деяких срібловмісних галенітів витягують срібло як побічний продукт. Основна частка видобутку срібла і кадмію припадає саме на поліметалічні руди. Основний метод збагачення — флотація, що передбачає отримання концентрату за колективно-селективною або прямою селективною схемою.
Цікаво
До відкриття молібдену як самостійного елементу (Шеєле, 1778) свинцевий і молібденовий блиск вважали одним і тим же мінералом. Molybdaena означало латинською мовою «свинцевий блиск».[5]
Див. також
Примітки
- International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (September 2019) — 2019.
- Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- Secundus G. P. Naturalis historia — Roma antiqua: 0074.
- Georgii Agricolae De Re Metallica libri XII. — Basileae: Froben. — 1556. — 590 s.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Галеніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Галеніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
- Галена // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Case Studies in Environmental Medicine (CSEM): Lead Toxicity
- ToxFAQs: Lead
- Mineral information institute entry for lead
- Топ 9. Найнебезпечніші мінерали на планеті (9 фото)