Верховний жрець Амона
Верховний жрець Амона — найвищий титул серед жерців давньоєгипетського бога Амона.
Інституція верховних жерців Амона виникла за часів XVIII династії, однак, найбільшої могутності жрецтво сягнуло за часів Третього перехідного періоду. У той час верховний жрець був фактичним правителем південної частини країни. Резиденція жерців Амона розміщувалась у місті Фіви.
Найвідоміші верховні жерці Амона
Ім'я | Фараон або роки понтифікату | Коментар |
---|---|---|
XVIII династія | ||
Джехуті | Яхмос I | |
Хапусенеб | Хатшепсут | |
Мері | Аменхотеп II | |
Птахмос | Аменхотеп III | |
XIX династія | ||
Пасер | Рамсес II | |
XX династія | ||
Рамсеснахт | Рамсес IV — Рамсес IX | |
Аменхотеп | Рамсеса IX — 12-й рік правління Рамсеса XI | сын Рамсеснахта II |
Панехсі | Рамсес XI | намісник царства Куш |
XXI та XXII династії | ||
Герігор | Рамсес XI | чоловік Неджемет, дочки Аменхотепа |
Піанх | Рамсес XI | син чи зять Герігора |
Пінеджем I | бл. 1070–1054 до н. е. | син Піанха |
Масагарта | бл. 1054–1045 до н. е. | син Пінеджема I |
Джедхонсуефанх | бл. 1045–1045 до н. е. | син Пінеджема I |
Менхеперра | бл. 1045–992/1 до н. е. | син Пінеджема I |
Смендес II | бл. 992–990 до н. е. | син Менхеперра |
Пінеджем II | 990—969 до н. е. | син Менхеперра |
Псусеннес III | ?—945/3 до н. е. | можливо, одна особа з Псусеннесом II |
Іупут | бл. 940—? до н. е. | син Шешонка I |
Шешонк II | Такелот I | син Осоркона I |
Іувелот | Такелот I | син Осоркона I |
Смендес III | син Осоркона I | |
Харсієс I | син Шешонка II | |
Харсієс II | ||
Німлот II | син Осоркона II | |
Такелот II | син Намілта II | |
Осоркон III | син Такелота II | |
Шепенупет I | Піанхі | «Дружина бога», дочка Осоркона III |
Аменердіс I | Шабака | «Дружина бога», сестра Піанхі й Шабаки, усиновлена Шепенупет I |
Шепенупет II | (672, 654) | «Дружина бога», дочка чи сестра Тахарки, усиновлена Аменердіс I |
Нейтікерт (Нітокріс) Шепенупет III | «Дружина бога», дочка Псамметіха I, 655/4 до н. е. була усиновлена Шепенупет II |
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.