Ратнер Леонід Анатолійович
Леонід Анатолійович Ратнер (* 26 грудня 1937, Кременчук) — український тренер з гандболу, головний тренер жіночої збірної України з гандболу, Заслужений тренер України, Заслужений тренер СРСР.
Леонід Ратнер Ратнер Леонід Анатолійович | ||||
---|---|---|---|---|
Загальна інформація | ||||
Громадянство | Україна | |||
Місце проживання | Київ | |||
Народження |
26 грудня 1937 (84 роки) Кременчук | |||
Alma mater | ТНУ | |||
Спорт | ||||
Країна | Україна | |||
Вид спорту | гандбол | |||
Клуб | «Запоріжалюмінбуд», Запоріжжя | |||
Участь і здобутки | ||||
Тренує | жіноча збірна України з гандболу | |||
|
Біографія
Народився 26 грудня 1937 р. в Кременчуці.
Закінчив Сімферопольський державний університет.
У 1959 — 1962 р.р. виступав за гандбольну комаду «Запоріжалюмінбуд». Майстер спорту СРСР.
На тренерській роботі з 1957 р. В 1972 р. допомагав Семену Полонському тренувати чоловічу команду «ЗМетІ» (Запоріжжя).
У 1973 р. заснував у Запоріжжі жіночу гандбольну команду, яка виступала під назвами «ЗМетІ», «ЗІІ», з 1988 р. — «Мотор». Під його керівництвом цей клуб вигравав бронзові нагороди чемпіонату СРСР (1977) та СНД (1992), Кубок СРСР (1989, 1990), чотири рази — золоті медалі чемпіонатів України, двічі — срібні.
Протягом низки років Леонід Ратнер очолював молодіжну (спортсменки до 20 років) та юніорську (17-18 років) жіночі збірні команди СРСР. П'ять разів (1983, 1985, 1987, 1989, 1991) він приводив молодіжку до золота світових чемпіонатів. Радянські юніорки під керівництвом Ратнера сім разів перемагали у міжнародних турнірах «Дружба».
В 1990-ті роки Леонід Ратнер був головним тренером національної жіночої команди України. Знову очоливши її в 2002 році він привів український жіночий гандбол в квартет сильнійших команд чемпіонату світу — 2003, а на літніх Олімпійських іграх 2004 в Афінах — до бронзових нагород.
У 2007 році Леонід Ратнер подав у відставку з посади головного тренера, оскільки команда не змогла пробитися до чвертьфіналу чемпіонату світу й здобути путівку на Олімпійські ігри.[1]
У 2011 74-річний фахівець знову очолив національну жіночу збірну.[2]
Примітки
- «Україна молода», № 231 за 13.12.2007 (укр.)
- Леонід Ратнер: "Байдуже, скільки мені заплатять і чи заплатять узагалі". 07.10.2011 (укр.). Архів оригіналу за 12.10.2011. Процитовано 13.01.2012.
- УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 729/2009 10 вересня 2009 року. Архів оригіналу за 23 вересня 2009. Процитовано 13 січня 2012.
Джерела
- Who-is-Who.ua (укр.)[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання
- Гандбол. Взгляд из Запорожья. Леонид Ратнер: «Многие на меня обижаются» 26.12.2007 (рос.)[недоступне посилання з липня 2019]