Раушенбах Борис Вікторович

Народився у сім'ї інженера. Батько — з німців Поволжя[1]. Мати, Леонтіна Фрідріховна, уроджена Галлік — з естонських німців.

У 1932 році вступив до Ленінградського інституту інженерів цівільного повітряного флоту, захоплювався планеризмом. В Коктебелі, традиційному місці зустрічі планеристів, Борис Раушенбах вперше зустрівся з Сергієм Корольовим. Надалі це знайомство переросло у співробітництво у ракетній і космічній техніці.

За місяць до Другої світової війни 24 травня 1941 р. Борис Раушенбах одружився з Вірою Іванченко, яка вчилася на історичному фаультеті МГУ.

З осені 1941 року Раушенбах працював у оборонній промисловості.

В березні 1942 року Раушенбаха як німця направили у трудовий табір в Нижньому Тагілі. Раушенбаху «пощастило»: на нього звернув увагу авіаконструктор генерал В. Ф. Болховитинов. Келдиш Мстислав Всеволодович добився повернення Раушенбаха у науку і ракетну справу. В 1948 році він повернувся у Москву. В 1949 році захистив кандидатську, в 1958 році — докторську дисертації. У Келдиша він розробляв теорію вібраційного горіння, акустичних коливань у прямоточних двигунах.

В 1955–1959 рр. Раушенбах, перейшовши на роботу до С. П. Корольова, виконав піонерські роботи по орієнтації космічних кораблів. В 1960 році одержав Ленінську премію за роботи по фотографуванню зворотного боку Місяця. Менш ніж за 10 років під його керівництвом створені системи орієнтації і корекції міжпланетних автоматичних станцій «Марс», «Венера», «Зонд», супутників зв'язку «Молния» та інш.

В 1960 р. Раушенбах брав активну участь в підготовці до польоту першого космонавта — Юрія Гагаріна.

В 1966 р. Борис Раушенбах обраний членом-кореспондентом, а в 1986 р. — академіком Академії наук СРСР.

Борис Вікторович Раушенбах був дійсним членом Міжнародної академії астронавтики, Академії космонавтики імені Ціолковського. лауреат Ленінської премії (1960).

Англійською:

• Rauschenbach, Boris V., «Hermann Oberth: The Father of Space Flight 1894—1989», West Art Pub, 1994, ISBN 0914301144
• Rauschenbach, Boris V., «On My Concept of Perceptual Perspective that Accounts for Parallel and Inverted Perspective in Pictorial Art», Leonardo, Oxford, vol.16, no.1, Winter 1983,
• Rauschenbach, Boris V., «The Rocket Flight Stability Problem: A History of Misconceptions», 30th History of Rocketry and Astronautics, 1996, ISBN 0-87703-498-2

Російською:

• Раушенбах Б. В. Вибрационное горение, М., 1961г.
• Раушенбах Б. В. Управление ориентацией в космических аппаратах, М., 1974
• Раушенбах Б. В. Системы перспективы в изобразительном искусстве. Общая теория перспективы. — М., 1986
• Раушенбах Б. В. Пространственные построения в живописи. — М., 1980
• Раушенбах Б. В. Геометрия картины и зрительное восприятие. — М., 1994, ISBN 5-352-00001-X
• Раушенбах Б. В. Герман Оберт (1894—1989) М., 1993. ISBN 5-02-006992-2
• Раушенбах Б. В. Пристрастие, — М., 1997, ISBN 5-7784-0020-9
• Раушенбах Б. В. Постскриптум (воспоминания). — М., 1999 ISBN ISBN 5-7784-0185-X
• Раушенбах Б. В. Праздные мысли. — М., 2000

• 4237 Раушенбах — астероїд, названий на його честь.

• Раушенбах Борис Вікторович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
• Пристрастие. Автобиографические фрагменты, академик Раушенбах Б. В. // Православная беседа >> Библиотека (рос.)
• Раушенбах Борис Викторович // Бессмертный барак (рос.)
• «… И НКВД „сдало“ меня ему „в аренду“» // facebook, Бессмертный барак, 11.04.2018 18:45 (рос.)