Рафал з Тарнова і Ярослава
Рафал з Тарнова і Ярослава (XIV ст. — 28 травня 1441) — польський шляхтич, королівський придворний, урядник Королівства Польського (Ягеллонів). Войницький каштелян, львівський староста (до 15 липня 1440). Представник роду Ярославських гербу Леліва.
Рафал з Тарнова і Ярослава | |
---|---|
Народився | 14 століття |
Помер | 28 травня 1441 |
Поховання | парафіяльний костел у Переворську |
Посада | войницький каштелян, львівський староста |
Термін | 1440—1441 |
Попередник | Пйотр Одровонж |
Наступник | Спитек II Ярославський |
Конфесія | римо-католик |
Рід | Ярославські |
Батько | Спитек Тарновський з Тарнова і Ярослава |
Родичі | Тарновські гербу Леліва |
У шлюбі з | Анна з Шамотул |
Діти | Спитек III Ярославський і Рафаїл Ярославський |
варіант гербу Леліва | |
Життєпис
Був найстаршим сином Спитка Тарновського з Тарнова і Ярослава і його дружини Сендохни (пол. Sędochna, Сандохни[джерело?]) зi Зґлобеня[1] († до 1464[джерело?]). Батько помер, не владшавши до кінця майнові справи з представниками роду Тарновських.[2]
У серпні 1428 року разом з матір'ю і братами надали згоду на видання батьком межового документу. Звістки про його публічну діяльність походять з 1436 року; до цього часу вже був серед придворних короля Владислава III Варненчика. У квітні 1437 року брав участь у генеральному вічі Руських земель Королівства в місті Мостиська. У жовтні 1437 брав участь у генеральному вічі Краківської землі як судовий асесор. Під час сейму в м. Пйотркув у грудні 1438 року отримав номінацію на уряд войницького каштеляна. Брав участь у сеймі у Кракові в січні 1440 року. Після Пйотра Одровонжа став львівським старостою, внаслідок чого найчастіше перебував у цьому місті. .[1]
У 1437 р. на генеральному вічі Краківської землі разом з братами Спитеком і Яном провів формальний поділ земських маєтностей зі стриєчними братами Тарновськими, а 1438 року в Ланьцуті він з матір'ю поділили спадок батька (чоловіка). Рафал став власником Переворська у Руському воєводстві з 14 прилеглими селами, також Вадува поблизу Кракова. 1438 року разом з братами поділили спадкові борги батька.
Передчасно помер 28 травня 1441 року під час старостинських процесів, був похований у парафіяльному костелі Переворська.[3] На його епітафії помилково вказали як рік смерті 1491.[2]
Сім'я
Близько 1419 p. одружився з Анною з Шамотул — донькою генерального старости Великопольщі Доброгоста гербу Наленч та його дружини Єлизавети — доньки маршалка коронного, підскарбія коронного, сина галицького боярина Дмитра з Горая (померла 1460 р., була похована в парафіяльному костелі Переворська). У шлюбі з дружиною народилось четверо дітей:
- Ян Ярославський з Пшеворська (Ян з Тарнова, Ярослава, Переворська, Зґлобеня; бл.[4] 1428—1481) —
- Беата Ярославська (1419—1481) — дружина саноцького каштеляна Юрія з Гумниськ, посаг — 700 гривень (названа в честь прабабці Беати з Божидару з роду Авданців, дружини Дмитра[2])
- Спитек ІІІ з Ярослава Ярославський — краківський каштелян, віце-регент Королівства Польського
- Рафал Якуб Ярославський (1439—1492) — львівський, сандомирський староста.[4]
Примітки
- Sikora F. Rafał z Jarosławia i Wadowa h. Leliwa (zm. 1441)… — S. 432.
- Sikora F. Rafał z Jarosławia i Wadowa h. Leliwa (zm. 1441)… — S. 433.
- нині Базиліка Святого Духа
- Jarosławsсy Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
Джерела
- Sikora F. Rafał z Jarosławia i Wadowa h. Leliwa (zm. 1441) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — T. ХХХ/3, zeszyt 126. — 385—576 s. — S. 432—433. (пол.)