Абданк (герб)

Абданк (ймовірно від нім. Hab (unseren) Dank — (ми) вдячні тобі) — герб, який використовувався, як родовий герб кількох польських, литовсько-білоруських, українських шляхетських родів за часів Королівства П'ястів (1025—1385), Королівства Яґеллонів, Речі Посполитої.

Абданк
Деталі
Використання Хмельницький Богдан
Виговський Іван
Хмельницький Юрій
Королівський замок на горі Вавель у Кракові, 16 ст.
Вавельский дракон з вогненим диханням

Зокрема, був гербом гетьманів України Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Юрія Хмельницького.

Перше письмове використання — 1228 року (район Мазовії, Польща). Після Городельської унії 1413 року ряд гербів, в тому числі й Абданк були закріпленні за речниками литовсько-руської (української) шляхти, там відбулось зрівняння прав шляхти католицького віровизнання Королівства Польського та шляхти Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського.

Альтернативні назви

Abdaniec, Abdanka, Awdaniec, Awdańc, Awdańczyk, Habdaniec, Habdank, Hawdaniec, Hebdank, Łąkotka, Łękawica, Łękotka, Szczedrzyk, Skarbek, Skuba.

Опис

Герб складається з двох срібних крокв зі зрізаними донцями, обернених вершинами вниз і сполучених між собою на зразок літери W на червоному полі. У нашоломнику над короною повторюється та ж емблема.

Легенда про походження

Легенда пов'язує походження гербу з часами Граха або Кракуса, польського короля, засновника Кракова. На горі Вавель, де зараз стоїть краківський замок, жив великий дракон під назвою живоглот (пол. całożerca, лат. holophagus — тобто істота, яка ковтала своїх жертв живцем), який видихав отруту і вогонь та чинив велике розорення людям, які мешкали поруч, пожирав їхню худобу, а часом і людей.

Одного дня молодий швець Шкуба (Скуба) здогадався, як подолати дракона. Він зашив смолу, сірку і блекоту у у шкуру вівці і залишив це біля печери дракона. Той не впізнав обману, з'їв все, але згодом дуже захотів пити. Дракон пив воду з Вісли, доки не тріснув. За цей вчинок король Кракус дарував Шкубі літеру W (інша назва пол. Łękawica) на його бойовий щит (від першої літери гори Вавель, пол. Wawel).

Потомками Шкуби були Шкарбеки (Скарбеки)[1]. Одного з дворян із роду Шкарбеків польський князь Болеслав Кривовустий відправив у посольстві до німецького імператора Генріха. Імператор був незадоволений з малого розміру дарів і негативно відзивався про Польщу. У відповідь на це Шкарбек зняв зі своєї руки золотого персня і кинув його до решти польських дарів, за що Генріх йому подякував (Habe dank). У пам'ять про цей вчинок гербу Шкарбека дана назва Габданк, або Абданк.

Боярські, шляхетські володарі гербу
родинний герб Хмельницьких — Абданк

Родина Хмельницьких користувалася гербом «Абданк» у версії: в червоному полі дві срібні крокви із зрізаними кінцями, що повернуті верхівками додолу та поєднані між собою на зразок літери W. Така ж фігура у клейноді над шляхетською короною.

Родина Лучичів-Виговських користувалася «Абданк» з відміною. Основою цього варіанту герба був срібний щит, на якому зображено дві чорні крокви з підрізаними кінцями, складені разом верхівками додолу на зразок літери W. На щиті був розміщений лицарський шолом зі шляхетською короною та чорно-срібним наметом.13 листопада 1658 року король Ян Казимир, враховуючи прихильність Івана Виговського до Польської корони, додає нові емблеми до його герба «Абданк»[2].

Глава «Абданк» в гербовнику С.Окольского «Orbis Poloni» (1642)

До цього герба приписано багато польських родів, і в повторенні в нім букви V вбачають як би початкові букви чотирьох слів: Veritas, Victoria, Virtus et Vita, тобто істина, перемога, чеснота і життя. Щоб показати ще ясніше, що хоробрістю придбано право на такий герб, деякі родини зображають в нашоломнику лева, який і тримає Абданк.

Літера W Абданку є в гербах:

У російських гербах Абданк є у Воєводських, Волинських, Мельницьких. У XVIII столітті герб «Абданк» (як герб графського роду Скарбек) являв собою основу гербів галицьких містечок Обертина (з 1745 року) і Рожнятова.

Роди

Література

Посилання

Примітки
  1. Папроцький Б. Герби рицарства польського (1578 р.).-1246с.(474), іл. (пол.) c.607 (183)
  2. Я. Р. Дашкевич , Л. А. Проценко , 3. С. Хомутецька (1971). Каталог колекції документів Київської археографічної комісії 1369-1899 (укр). Київ: Наукова думка. с. 59, док.166.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.