Ревенко Борис Павлович

Борис Павлович Ревенко народився 25 квітня 1937 р. в селі Журжинці Лисянського району на Черкащині, де і пройшли його дитячі та юнацькі роки.

У 1956 році закінчив Ростовський кінотехнікум.

У 1956 – 1957 роках працював наладчиком верстатів заводу «Россільмаш».

У 1957 – 1960 роках служив у лавах Радянської Армії. Після демобілізації за комсомольською путівкою поїхав на Далекий Схід в місто Арсєньєв Приморського краю, де працював інженером на закритому військовому заводі.

Від 1961 року протягом 13 років працював на посаді машиніста антарктичної китобійної флотилії «Советская Россия». У 1962 році організував там фото-кіноклуб «Антарктика». Займався журналістикою. Статті та нариси Бориса Ревенко виходили друком у всесоюзних газетах «Правда», «Комсомольская правда», «Водный транспорт» та в обласних виданнях «Красное знамя», «Дальневосточный комсомолец».

З 1970 року по 1972 рік навчався на курсах режисерів-операторів аматорських кіностудій у м. Владивостоці. У 1974 році перевівся на китобазу «Советская Украина», того ж року – очолив відділ аматорського фото-кіномистецтва обласного Будинку народної творчості у Луцьку.

У 1975 році очолив на посаді режисера народну аматорську кіностудію «Волинь»[1] (м. Луцьк), що мала звання Опорно-експериментальної студії Міністерства культури СРСР та ВЦРПС, де, серед іншого, до 1991 року провів 25 обласних конкурсів аматорських кінофільмів, 4 – всеукраїнських і 1 – всесоюзний.

2011 року створена під керівництвом Бориса Ревенка стрічка «Ранок з Тіффані» (режисер С. Федонюк, оператор В. Михно, народна аматорська кіностудія «Волинь») стала лауреатом 6-го МКФ у Херсоні та була нагороджена золотою медаллю UNICA.

Від 1999 року Борис Ревенко очолював Волинський осередок НСКУ. У 2001 році на громадських засадах створив музей Волинського кінематографу та фотомистецтва, колекція якого нараховує близько п’яти тисяч експонатів.

«З ім’ям Бориса Ревенка пов’язані найзначніші події в становленні та розвитку кіно-відеоаматорського руху в Україні. Організаційно і творчо обдарована людина, він невтомно шукав і знаходив шляхи удосконалення як своєї майстерності, так і студійців кінооб’єднання «Волинь». Все своє життя він був ініціатором і організатором багатьох проектів, засновником фольклорних, етнографічних, екологічних фестивалів, автором гострих репортажів та ліричних розповідей про красу свого краю. Внесок Бориса Ревенка в українське кіномистецтво є значним і непересічним», – кінознавець, голова НСКУ Сергій Тримбач[2]

У 2017 році, напередодні 80-річчя від дня народження, у Луцьку на фасаді будинку № 3 на проспекті Волі (де раніше знаходилася аматорська кіностудія «Волинь») відкрито меморіальну дошку Борису Павловичу Ревенку[3]

Борисом Ревенком створено близько трьохсот кінофільмів, п’ятдесят із яких стали лауреатами республіканських, всесоюзних і міжнародних конкурсів. Найвідоміші з них:

• «Світло витязя» (режисер Й. Струцюк, оператор Б. Ревенко)
• «В оселі чорного самітника» (режисер Й. Струцюк, оператор Б. Ревенко)
• «На відстані пострілу» (режисер Й. Струцюк, оператор Б. Ревенко)
• «Карпилівські вечорниці» (авторський фільм Б. Ревенка)
• «Відроджена земля» (авторський фільм про визволення болгарського народу від турецького іга, знімався в Болгарії)
• «Чарівник із Луцька» (авторський фільм про творчість та долю скульптора Станіслава Сарцевича)
• «Щедрий вечір на Поліссі» (режисер В. Герасимлюк, оператор Б. Ревенко),
• «На Купала я давала личко цілувати» (режисер В. Герасимлюк, оператор Б. Ревенко),
• «Іордан п’є воду зі своєї криниці» (режисер В. Герасимлюк, оператор Б. Ревенко),
• «Мистецьке прагнення душі, як Богом дана необхідність» (про вчителя малювання з Горохівського району Василя Парахіна)
• «Щоб хліб родив» (режисер В. Бєлов, оператор Б. Ревенко)
• «Писанка мальована, з любов’ю подарована» (режисер В. Бєлов, оператор Б. Ревенко)
• «Скарб сердець» (режисер О. Юрченко, оператор Б. Ревенко)
• «Пісенна звитяга Челбаської» (режисер В. Бєлов, оператор Б. Ревенко; фільм знятий на Кубані)
• «Цілитель воленьки, або рецепти мужності патріота» (режисер В. Герасимлюк, оператор Б. Ревенко) – переможець конкурсу Українського інституту національної пам’яті
• «Стебло із усмішкою сонця» (автори Р. Вронська, В. Герасимлюк, Б. Ревенко, навчально-методичний фільм про досвід роботи волинських майстрів соломкоплетіння)
• «Ранок з Тіффані» (режисер С. Федонюк, оператор В. Михно, народна аматорська кіностудія «Волинь»). У 2011 році ця стрічка, створена під керівництвом Бориса Ревенка стала лауреатом 6 го МКФ у Херсоні та була нагороджена золотою медаллю UNICA.

• Галина Кажан. Кадри долі Бориса Ревенка. Газ. «Волинь», 26 квітня 2012 р., с. 8.