Ревксінали

Ревксінали (грец. Ῥευξιναλῶί) — назва кочового іранського етносу, що локалізується на території сучасної України принаймні з кінця II ст. до н. е. до II ст. н. е. включно.

Ймовірно, що ревксінали тотожні роксоланам (ревксінали — самоназва цієї аланської етногрупи, яку сармати чи аорси називали рокс-алани), можливо були домінуючим чи одним з племен, що входило до спілки чи об'єднання роксолани. Підставою для цього служить порівняння опису понтійсько-скіфської війни у Страбона (Strabo., VII, 3, 17)[1] з описом цих же подій у Декреті Діофанту, а також близька етимологія обох етнонімів.

Етимологія

грец. Ῥευξιναλῶί < алан.*roχs- (?) < авест.*raoxšna- (укр. "світло, сяйво"); авест.*rauxšn- (укр. "світити")[2] — укр. "освітлюючі, осяюючі"(?)

Ревксінали в античних джерелах

1. Декрет Діофанту.[3]

У декреті Діофанту Ревксінали (грец. Ῥευξιναλῶί) згадуються у описі подій Другої скіфської війни 111 р. до н. е.,[4] а саме:
укр. "... коли ж Палак, вважаючи, що час йому сприяє, зібрав усіх своїх і, крім того, залучив на свій бік народ ревксіналів..."[5]


2. Клавдій Птолемей. Географія.

Ревксінали (у Птолемея — ревканали (грец. Ῥευκαναλοί)) згадані як незначне плем'я Європейської Сарматії, та локалізовані «…між гамаксобіямі та роксоланами…» [6][7]


3. Антропонім Ревсінал (грец. Ῥευσίναλος) у боспорській епіграфіці II ст. (Пантикапей)[8]

У шостирядковому написі згадано чоловіче ім'я Ревсінал, яке пов'язують з етнонімом ревксінали,[9] а саме:

укр. "Перісал Саврофів перекладач, Ревсінал Перісалів, прощавайте"[10]

Джерела. Примітки. Посилання
  1. (гр.)Strab. 7.3.17 Strabo., VII, 3, 17
  2. (англ.)Etymological Dictionary of the Iranian Verb By Johnny Cheung. LEIDEN-BOSTON. 2007
  3. (гр.)IosPE I² 352
  4. (рос.) Ю. Г. Виноградов. Вотивная надпись дочери царя Скилура из Пантикапея и проблемы истории Скифии и Боспора во ІІ в. до н. э. // ВДИ, № 1, 1987
  5. переклад на українську з російської, некваліфікований, та не може використовуватись як посилання, оригінальний текст: (рос.) Зайцев Ю. П. Неаполь Скифский (II в. до н. э. — III в. н. э.). — Симферополь: Универсум, 2003
  6. рос. Ptol., Geo., III, V, 10грец. "... μεταξὺ δὲ τῶν Άμαξοβίων καὶ τῶν Ῥωξολανῶν, Ῥευκανάλοι..."
  7. Стрижак О. С. Етнонімія Птолемеєвої Сарматії. — К.: Наукова думка, 1991.
  8. (гр.)CIRB 698
  9. (рос.)Алемань А. Аланы в древних и средневековых письменных источниках. М., 2003.
  10. переклад на українську з російської, некваліфікований, та не може використовуватись як посилання, оригінальний текст: (рос.) Перевалов С. М. «Аланская эпиграфика. 1. Каталог греческих надписей». Вестник ВНЦ. 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.