Резолюція Ради Безпеки ООН
Резолюція Ради Безпеки ООН — офіційний документ, який приймається п'ятнадцятьма членами Ради Безпеки ООН, одного з головних органів Організації Об'єднаних Націй. Приймається шляхом голосування членів Ради Безпеки. Резолюція приймається за умови, що за неї віддано не менше 9 голосів (з 15 членів Ради) і при цьому жоден з постійних членів Ради Безпеки (Велика Британія, КНР, Росія, США та Франція) не проголосував проти.
Резолюції Ради Безпеки ООН |
---|
Джерела: РБ ООН · UNBISnet · Вікіджерело |
1 до 100 (1946–1953) |
101 до 200 (1953–1965) |
201 до 300 (1965–1971) |
301 до 400 (1971–1976) |
401 до 500 (1976–1982) |
501 до 600 (1982–1987) |
601 до 700 (1987–1991) |
701 до 800 (1991–1993) |
801 до 900 (1993–1994) |
901 до 1000 (1994–1995) |
1001 до 1100 (1995–1997) |
1101 до 1200 (1997–1998) |
1201 до 1300 (1998–2000) |
1301 до 1400 (2000–2002) |
1401 до 1500 (2002–2003) |
1501 до 1600 (2003–2005) |
1601 до 1700 (2005–2006) |
1701 до 1800 (2006–2008) |
1801 до 1900 (2008–2009) |
1901 до 2000 (2009–2011) |
2001 до 2100 (2011–2013) |
2101 до 2200 (2013–2015) |
2201 до 2300 (2015–2016) |
2301 до 2400 (2016–2018) |
2401 до 2500 (2018–наш час) |
Резолюції РБ ООН можуть стосуватися поточної діяльності ООН (наприклад, вибори членів Міжнародного Суду), але частіше приймаються в рамках роботи РБ щодо забезпечення мирного вирішення міжнародних суперечок, усунення загроз міжнародному миру і безпеці. Резолюцією РБ можуть вводитися санкції, спрямовані на відновлення миру і безпеки. Зокрема, резолюцією можуть вирішуватися військові заходи проти держави-порушника, засновуватися міжнародні трибунали, затверджуватися мандати миротворчих сил, накладатися обмежувальні заходи (заморожування активів, заборону поїздок) на окремих осіб.
Відповідно до Статуту ООН, члени Організації погоджуються підкорятися рішенням Ради Безпеки і виконувати їх.
Література
- В. С. Ржевська. Ради Безпеки ООН резолюції // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4