Рада Безпеки ООН

Ра́да Безпе́ки ООН (фр. Conseil de sécurité de l'ONU, англ. United Nations Security Council, рос. Совет Безопасности ООН, араб. مجلس أمن الأمم المتحدة, кит. 联合国安全理事会, ісп. Consejo de Seguridad de la ONU) — постійно діючий орган Організації Об'єднаних Націй, на який, відповідно до статті 24 Статуту ООН, покладено відповідальність за підтримку міжнародного миру та безпеки. Рада Безпеки входить до 6 «головних органів» ООН.

Рада Безпеки ООН
Тип principal organ of the United Nationsd[1]
організація ООНd
рада
Засновано 24 жовтня 1945
Засади Статут ООН
Галузь international governmental or non-governmental organizationsd[2]
Штаб-квартира Штаб-квартира ООН
Материнська
організація
Організація Об’єднаних Націй
Дочірня(і)
організація(ї)
United Nations Stabilisation Mission in Haitid
Вебсайт un.org/securitycouncil/es

 Рада Безпеки ООН у Вікісховищі

Зала засідань Ради Безпеки ООН

1965 року кількість її членів було збільшено від 11 до 15 (перша поправка до Статуту ООН): п'ять постійних членів Велика Британія, Китай, СРСР, США, Франція — і десять членів, що обираються Генеральною Асамблеєю на два роки за географічною ознакою. П'ять з десяти непостійних членів переобираються щороку.

В Статуті ООН, як у основоположному акті цієї організації, є багато про особливі права в облаштуванні світового правопорядку п’ятьох прямо названих постійних членів Ради Безпеки, включно з СРСР, але при цьому — немає ніякої згадки про Російську Федерацію.[3][4]

На відміну від інших органів ООН, тільки Рада Безпеки має право ухвалювати рішення, обов'язкові для виконання всіма членами ООН.

Рада Безпеки проводить свої засідання у Нью-Йорку, коли в цьому виникає необхідність.

Україна була непостійним членом Ради Безпеки ООН у 19481949, 19841985, 20002001, 20162017 роках.[5]

Склад

До складу Ради входять [6]15 країн-членів — 5 постійних і 10 непостійних. Відповідні поправки в Статут ООН були внесені 17 грудня 1963 року резолюцією ГА ООН 1991 (XVIII) (до цього в Раду входило лише 6 непостійних членів).

Постійні члени

Постійні члени Радбезу мають право ветувати будь-які резолюції, окрім процедурних:

Країна Теперішній представник Теперішнє представництво Колишнє представництво
 КНР Лю Цзеї  КНР (1971-дотепер)  Республіка Китай (1945-1971)
 Франція Франсуа Делатр  Франція Тимчасовий уряд (1945-1946)
Четверта французька республіка (1946–1958)
 Росія Василь Небензя  Росія (1992-дотепер)  СРСР (1945-1991)
 Велика Британія Метью Рікрофт  Велика Британія (1945-дотепер)
 США Ніккі Гейлі  США (1945-дотепер)

Непостійні члени

10 інших членів обираються Генеральною Асамблеєю ООН на дворічний термін (кожного року по 5), починаючи з 1 січня. Члени обираються регіональними групами і затверджуються Генеральною Асамблеєю ООН. Щоб бути обраною в Радбез, держава-кандидат повинна отримати щонайменше 2/3 всіх голосів за місце, що може приводити в глухий кут, якщо є два приблизно рівні за силою кандидати; у 1979 безвихідь між Кубою та Колумбією було вирішено лише через три місяці та 154 раунди голосування, коли обидві держави забрали заявки на користь Мексики як компромісного кандидата.

Непостійні члени Ради Безпеки ООН обираються за географічним принципом, а саме:

  • п'ять — від країн Африки і Азії;
  • один — від країн Східної Європи;
  • два — від країн Латинської Америки;
  • два — від країн Західної Європи та інших країн.

Теперішніми обраними членами за регіональними групами, від яких їх обрали, є[7]:

Рік Африка Азія Латинська Америка
та Карибський басейн
Західна Європа
та інші
Східна Європа
2019  ПАР  Індонезія[8]  Домініканська Республіка  Бельгія Німеччина
2020  Нігер  Туніс  В'єтнам  Сент-Вінсент і Гренадини  Естонія
2021  Кенія  Індія  Мексика  Ірландія  Норвегія
2022  Габон  Гана  ОАЕ  Бразилія  Албанія
2023

В історичній ретроспективі частіше інших непостійними членами ООН обирались:

Україна (включно і як УРСР) була непостійним членом 6 років: 1948—1949, 1984—1985, 2000—2001. 2015 року Україну ще раз обрали до складу Ради безпеки ООН на 2016—2017 роки.[9]

Президент

Роль президента Радбезу ООН полягає у визначенні порядку денного, голосуванні на засіданнях та представництві Ради Безпеки ООН в інших органах ООН та міжнародних організаціях. Президент має право робити президентські заяви та ноти, що використовуються як декларація про наміри, які потім вся Рада Безпеки може прийняти. Ротація президентства відбувається щомісяця в алфавітному порядку назв країн-членів Ради Безпеки ООН англійською мовою.

Повноваження

Рада Безпеки уповноважена «розслідувати будь-який спір чи будь-яку ситуацію, яка може спричинити міжнародні зіткнення чи викликати спір або будь-яку іншу ситуацію, для визначення того, чи не може продовження цього спору чи ситуації загрожувати підтримці міжнародного миру і безпеки». РБ ООН «визначає існування будь-якої загрози миру, будь-якого порушення миру чи акту агресії і робить рекомендації чи вирішує які заходи слід застосувати для підтримки і відновлення міжнародного миру та безпеки». Рада має право застосовувати примусові заходи до держав, які порушують міжнародний мир і безпеку. Стаття 25 Статуту ООН говорить: «Члени Організації погоджуються, відповідно до цього Статуту, підкорятися рішенням Ради Безпеки і виконувати їх». Таким чином, рішення РБ є обов'язковими для всіх держав, оскільки членами ООН на сьогодні є майже всі загальновизнані держави Земної кулі (крім Ватикану). При цьому всі інші органи ООН можуть ухвалювати тільки рекомендаційні рішення.

На практиці діяльність РБ з підтримки миру та безпеки полягає у визначенні тих чи інших санкцій проти держав-порушників, включаючи:

  • військові операції проти них;
  • введення миротворчих формувань в зони конфлікту;
  • організацію постконфліктного врегулювання;
  • створення міжнародної адміністрації в зоні конфлікту.

Миротворці Організації Об'єднаних Націй

Болівійський миротворець у Чилі.

Після затвердження Радою Безпеки Організація Об'єднаних Націй може відправити миротворців у регіони, де збройний конфлікт недавно припинився або тимчасово зупинився, щоб забезпечити дотримання умов мирних угод і перешкоджати комбатантам поновити військові дії. Оскільки ООН не має власної армії, миротворчі сили добровільно надаються державами-членами ООН. Ці солдати іноді називаються «блакитними касками» через особливі каски на головах миротворців. Миротворчі сили ООН отримали Нобелівську премію миру 1988 р.[10]

Бюджет з підтримання миру оцінюється окремо від основного бюджету організації ООН; в 2013—2014 фінансовому році миротворчі витрати склали $7,54 млрд.[11] Миротворчі операції ООН фінансуються за рахунок внесків, використовуючи формулу, виведену з регулярної шкали фінансування, але включаючи зважену плату п'яти постійних членів Ради Безпеки. Також за додаткову плату пропонується компенсувати пільгові ціни для оцінки операцій з підтримання миру менш розвинених країн. 2013 р. у топ-10 спонсорів фінансових внесків для операцій Організації Об'єднаних Націй з підтримання миру були: США (28,38 %), Японія (10,83 %), Франція (7,22 %), Німеччина (7,14 %), Сполучене Королівство (6,68 %), Китай (6,64 %), Італія (4,45 %), Росія (3,15 %), Канада (2,98 %) та Іспанія (2,97 %).[12]

Прийняття рішень

Кожен член Ради має один голос. Для прийняття рішень з питань діяльності ООН потрібно дев'ять голосів, включаючи голоси всіх п'яти постійних членів Ради. Це і є так зване правило одностайності великих держав, або право вето. Всі п'ять постійних членів вдавалися в різні часи до права вето. Якщо постійний член не підтримує рішення, але не хоче блокувати його прийняття, він не голосує проти, а утримується при голосуванні. Як правило, рішення РБ ООН оформляються у вигляді резолюцій.

Критика

При розгляді перших шістдесяти років існування Ради Безпеки британський історик Пол Кеннеді дійшов висновку, що «кричущі провали не тільки супроводжували багато досягнень ООН, вони затьмарили їх», виявили відсутність волі, наприклад, щоб запобігти етнічним чисткам у Боснії і Руанді.[13]

Див. також

Фреска Ради Безпеки ООН

Примітки

  1. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000260592
  2. 20th Century Press Archives — 1908.
  3. Ихтамнет, зато с правом вето. Как Россия забыла вступить в ООН. Процитовано 19.07.2019.
  4. Росія фальсифікує своє членство в ООН та Радбезі? Детально про звинувачення України. www.eurointegration.com.ua. 8 ЛЮТОГО 2022. Процитовано 20 лютого 2022.
  5. Search Membership by Country: Ukraine. United Nations Security Council. Процитовано 27.11.2018.(англ.)
  6. A/RES/1991(XVIII) - R - A/RES/1991(XVIII) -Desktop. undocs.org. Процитовано 17 лютого 2022.
  7. Current Members (англ.)
  8. General Assembly Elects Belgium, Dominican Republic, Germany, Indonesia, South Africa as Non-permanent Members of Security Council. United Nations. 8 червня 2018. Процитовано 8 червня 2018.
  9. Україну обрано тимчасовим членом Ради безпеки ООН (англ.)
  10. The Nobel Peace Prize 1988
  11. United Nations Peacekeeping Operations
  12. Financing of UN Peacekeeping Operations
  13. Kennedy, Paul. The Parliament of Man: The Past, Present, and Future of the United Nations. New York: Random House, 2006; pp. 101–03, 110

Джерела та література

Література

  • В. Бруз. Рада Безпеки ООН // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  • В. Бруз. Рада Безпеки ООН // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.615 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.