Рейма Пієтіля

Рейма Пієтіля (фін. Reima Pietilä, 25 серпня 1923(19230825) 26 серпня 1993) фінський архітектор, один з представників органічної архітектури. Над більшою частиною проектів він працював разом зі своєю дружиною Райлі (Raili Pietilä, народилася 15 серпня 1926).

Рейма Пієтіля
Ім'я при народженні фін. Frans Reima Ilmari Pietilä
Народився 25 серпня 1923(1923-08-25)[1][2][3]
Турку, Фінляндія
Помер 26 серпня 1993(1993-08-26)[1][2][3] (70 років)
Гельсінкі, Фінляндія
Країна  Фінляндія
Діяльність архітектор
Alma mater Гельсінкський політехнічний інститутd
Науковий ступінь архітектор (1953)
Magnum opus Церква Калева
Посада професор
Брати, сестри Tuulikki Pietiläd
У шлюбі з Raili Pietiläd
Нагороди

Біографія

Реймі Пієтіля народився в 1923 році в Турку. Його старшою сестрою була художниця і графік Тууліккі Пієтіля, одна з творців мумі-тролів.

Першою великою роботою Пієтіля став фінський павільйон на Всесвітній виставці 1958 року в Брюсселі. У 1959 році Пієтіля виграв конкурс на будівництво церкви в Тампере (будівництво закінчене в 1966 році). Церква Калева, монументальна бетонна будова у формі риби (прадавній символ християнства), за рахунок зламаних стін, високих вертикальних вікон і дерев'яної скульптурної композиції біля східного вікна створює усередині особливий простір. Церква Калева стала вододілом в творчості Пієтіля: з цієї миті він узяв курс у бік європейської експресіоністської традиції[4]. У тому ж 1966 році був завершений студентський клуб «Диполі» в Отаніємі (район Еспоо), яскравий приклад органічної архітектури в творчості Пієтіля. Будівля, яка немов постає з кам'яних брил, стала продовженням природного ландшафту[5]. З 1967 по 1969 рік Пієтіля побудував першу чергу житлового комплексу Сувікумпу в Тапіолі (район Еспоо), який продовжує традиції органічної архітектури. Комплекс, що складається з трьох груп будівель, вписаний в ландшафт навколо пагорба, а зелені бетонні конструкції і біла штукатурка дозволяють будівлям вписатися в лісові масиви, що оточують їх[6].

На початку 1970-х Пієтіля майже не мав проектів[7]. Однією з найвідоміших робіт останніх років стала міська бібліотека Тампере (1978–1986). По визнанню Пієтіля, на проект його надихнули два образи — токуючий глухар і раковина молюска[8]. У 1987 році в підвалі бібліотеки отримав постійну прописку Музей мумі-тролів.

Фототека

Див. також

Примітки

  1. Kansallisbiografia / за ред. M. KlingeSuomalaisen Kirjallisuuden Seura, Suomen Historiallinen Seura. — ISSN 1799-4349
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. Grove Art Online / J. Turner[Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 1998. — ISBN 978-1-884446-05-4
  4. Malcolm Quantrill Finnish architecture and the modernist tradition. — P. 163.
  5. Курбатов, Юрий. Время органической архитектуры. Форма. Архів 0010/main. shtml оригіналу за 21 квітня 2012. Процитовано 3 квітня 2010.
  6. Suvikumpu/Suvituuli. housingprototypes. org. Архів оригіналу за 21 квітня 2012. Процитовано 4 квітня 2010.
  7. Malcolm Quantrill Finnish architecture and the modernist tradition. — P. 161.
  8. Malcolm Quantrill Finnish architecture and the modernist tradition. — P. 174.

Література

  • Malcolm Quantrill. Reima Pietilä: form follows approach // Finnish architecture and the modernist tradition Taylor & Francis, 1995. — P. 161–180. — [isbn 9780419195207]

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.