Релігія в Криму
В Автономній Республіці Крим зареєстровано 1362 релігійні організації. Діє більше 1330 релігійних громад, 9 духовних навчальних закладів. 690 культових будівель знаходиться в користуванні або власності релігійних організацій. З 1991 року було побудовано 166 культових будівель, у тому числі 80 мечетей.
До традиційних конфесій Криму відносять іслам, православ'я та юдаїзм.
Християнство
Православ'я
Перші християни в Херсонесі і на Боспорі з’явилися на початку нашої ери.
У літописі «Повість минулих літ» описано подорож Андрія Первозванного українськими землями. У Криму він відвідав Боспор, Феодосію, Сугдею, Херсонес.
Констянтин І Великий 313 р. надав християнству статус державної релігії Римської імперії. У цей період Риму належали колишні грецькі поселення Боспорського царства і Херсонес. Решту території Криму захопило в III ст. плем’я готів. Християнські місіонери вели серед готів доволі успішну місіонерську діяльність. Після легалізації християнства на території Криму виникли три єпархії - Боспорська (з центром у Пантікапеї, сучасне м. Керч), Херсонеська і Готська. Наприкінці IV ст. після розпаду імперії на Західну і Східну, Крим опинився у сфері інтересів Константинополя.
У Херсонесі 988 року християнство прийняв князь київський Володимир Святославич. Згодом князь охрестив Київську Русь.
В даний час на території Криму діють єпархії Православної церкви України і Української православної церкви.
Іслам
Іслам почав проникати в Крим в IX-XI століттях, у період проживання на його території різних племен: хазар, булгар, печенігів, половців. У період існування Кримського ханства (1443-1783 р.) іслам був державною релігією, що виконувала дуже важливу для кримських татар націотворчу функцію. Становлячи основу державності, іслам регулював на півострові практично всі сторони життя суспільства: освіту, побут, судову справу. Саме на цей період припав розквіт ісламської культури на півострові й будівництва мусульманських культових споруд, число яких, згідно наявних джерел, на півострові досягало 1700 мечетей.
Анексія Кримського ханства Російською імперією сприяла масовій еміграції кримських татар і значному скороченню числа мусульманських приходів і духовних осіб.
У цілому кількість мечетей у Криму скоротилася вдвічі, а священнослужителів майже в п'ять разів. Відповідно до перепису 1897 р., мусульманське населення Криму становило другу за чисельністю (після православних) групу, 13,2%. Уже в роки «культурної революції» і сталінських репресій багато мечетей були знищені, після депортації кримських татар практично всі мусульманські культові установи були закриті.
Протягом майже 50-річного терміну перебування в місцях заслання, в умовах тоталітарного атеїстичного режиму, відбувся значний відрив кримськотатарського народу від своїх релігійних коренів, у результаті релігійність збереглася практично на рівні традицій і побутових обрядів.
Мусульманське населення у сучасному Криму представлено переважно кримськими татарами та деякими іншими народами, що сповідують іслам: татарами, узбеками, таджиками, народами Північного Кавказу. Сьогодні кількість мусульман в Криму складає близько 17%.
На сучасному етапі національного відродження кримськотатарського народу, що повертається з місць депортації на свою історичну батьківщину, особливо актуальним постало питання відродження релігії, вивчення історії.
З 1990-х років в Криму починається відродження ісламу.
Юдаїзм
Перші єврейські громади на теренах сучасної України виникають у II ст. до н.е. в Криму та північному Причорномор’ї.
Під впливом атеїстичної пропаганди перестали функціонувати майже всі синагоги. Сьогодні юдаїзм сповідує 1% населення Криму, що робить цю релігію малочисельною.