Релігія у Вірменії

Хрещення Тиридата III

Християнство з'явилося у Вірменії в I сторіччі н.е. коли, згідно з переказами, в країні проповідували апостоли Христові Тадей і Варфоломій, останні вважаються засновниками Вірменської апостольської церкви. На початку IV сторіччя (традиційна дата — 301 рік) цар Тиридат III проголосив християнство державною релігією, таким чином Вірменія стала першою християнською державою в світі.

Згідно з даними перепису населення Вірменії 2011 року 92,6% населення країни належать до Вірменської апостольської церкви, 1,0% населення відносяться до протестантської Вірменської євангелістської церкви, 0,5% належать до Вірменської католицької церкви, 0,3% до деномінації Свідків Єгови (має відмінності як від традиційних християнських церков, так і від протестантських), 0,25% православних, 0,1% належать до духовно-християнської деномінації молоканів, також невідоме число християн за даними перепису віднесені до категорії «інші» (сумарно 0,26 % населення країни), яка крім християн включає в себе мусульман, юдеїв і ряд інших нехристиянських релігій.[4] Таким чином менше 95% населення країни відносяться до християнства.

Вірменська апостольська церква входить до числа Орієнтальних православних церков, до яких входять також Коптська, Етіопська, Еритрейськуа, Сирійськуа і Маланкарська православні церкви.

Серед національних меншин спостерігається високий ступінь релігійної асиміляції, так 77% греків Вірменії відносяться до Вірменської апостольської церкви, до цієї ж церкви відносяться 57% українців, 41% росіян і грузинів, 34% ассирійців.[4] Спостерігається також стійка тенденція до скорочення чисельности і частки національних меншин, які є традиційними носіями тих конфесій, які не мають традиційного поширення серед етнічних вірменів.

У Вірменії живе кілька десятків буддистів. Крім студентів з країн, де поширений буддизм, що навчаються в вірменських вузах, в Єревані є маленька буддистська громада, в основному складається з інтелігенції вірменської національности. Через критику, утиски і звинувачення «у сектантстві» з боку послідовників християнства, буддистська громада Вірменії не проводить відкритих релігійних ритуалів і уникає публічности, вважаючи за краще збори на дому18^{[джерело?]}

При проведенні перепису єзиди кваліфікувалися як самостійний етнос, а їхня традиційна релігія в офіційно виданих матеріалах перепису фігурує під назвою «шарфадинська». З 35 308 етнічних єзидів до шарфанидської релігії відносяться 69% (24 518 осіб), крім того до шарфанидської релігії відносяться 31% етнічних курдів (682 людини). Усього в Вірменії проживає 25 204 послідовників шарфанидської релігії (0,83% населення країни) [4] . Єзиди в основному проживають в селищах Арагацотн, на північний захід від Єревану. 29 вересня 2012 року в вірменській провінції Армавір було урочисто відкрито та освячено єзидський храм «Зіарат». Це перший храм, побудований за межами споконвічної батьківщини єзидів — північного Іраку, покликаний задовольнити духовні потреби єзидів Вірменії.[5]

У Вірменії живе 3 тисячі юдеїв, в основному в Єревані.[6][7]

Блакитна мечеть у Єревані

У Вірменії живуть послідовники ісламу, цю релігію сповідують курди, перси, азербайджанці[8][9][10][11] та інші народи. В Єревані для мусульман діє мечеть.[12]

Нині в Вірменії громада мусульман-курдів налічує кілька тисяч чоловік, більшість з них проживає в провінції Котайк, на північ від Єревану, деяка кількість мусульман-азербайджанців проживає близько східних і північних кордонів Вірменії в сільській місцевості. В Єревані проживають близько 1 тисячі мусульман, в основному курди, перси і вихідці з Близького Сходу.

За даними перепису 2011 року в країні проживає 5 434 послідовники язичництва.

Серед етнічних вірменів язичниками себе вказали 734 людини або 0,02% усіх етнічних вірменів країни. Етанізм — неоязичницький релігійний рух, що відтворює традиційну дохристиянську релігію вірменів. Засноване арменологом Слаком Какосяном на базі творів відомого вірменського політичного і військового діяча та мислителя Гарегіна Нжде. Неоязичницькі обряди регулярно проводяться в храмі Гарні. Головою язичницької громади Арорді в Вірменії є жрець Зограб Петросян. Точна кількість послідовників невідома. Послідовниками Етанізму були видатні вірменські політики Ашот Навасардян, засновник правлячої Республіканської партії Вірменії, і Андранік Маргарян, колишній прем'єр-міністр країни[13]^{[неавторитетне джерело]}

Основна стаття: Атеїзм у Вірменії

Конституція з поправками, внесеними в грудні 2005 року передбачає свободу віросповідання, однак, закон накладає певні обмеження на свободу віросповідання прихильників релігійних меншин, і є деякі обмеження на практиці. Вірменська Апостольська Церква, що має офіційний юридичний статус, як національна церква, користується великими привілеями, недоступними для інших релігійних груп. Деякі конфесії повідомили про дискримінацію з боку посадових осіб середнього або низького рівня уряду, але відзначили, що посадові особи високого рівня більш терпимі. Соціальні стосунки до деяких груп релігійних меншин були подвійними, і з'явилися повідомлення щодо соціальної дискримінації членів цих груп.

• Атеїзм у Вірменії

• Азербайджанці в Вірменії (англ. )
• Іслам в Вірменії (англ. )
• Езіди в Вірменії (англ. )
• Мхітаристи
• Сан-Лазаро-дельї-Армені