Рене Адоре
Рене́ Адоре (фр. Renée Adorée; 30 вересня 1898 — 5 жовтня 1933) — американська акторка французького походження, що досягла популярності в Голлівуді в епоху німого кіно.
Рене Адоре | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Jeanne de la Fonte | ||||
Ім'я при народженні | фр. Émilia Louisa Victoria REEVES | |||
Народилася |
30 вересня 1897[1][2][3] або 30 вересня 1898[4] Гамбург, Німеччина[1] | |||
Померла |
5 жовтня 1933[1][2][3] Лос-Анджелес, США | |||
Поховання | Голлівуд-Форевер | |||
Громадянство |
Франція США | |||
Діяльність | акторка театру, кіноакторка | |||
Роки діяльності | з з 1918 | |||
У шлюбі з | Tom Moored | |||
IMDb | nm0012395 | |||
Нагороди та премії | ||||
зірка на голлівудській Алеї слави | ||||
| ||||
Рене Адоре у Вікісховищі |
Біографія
Рене Адоре, уроджена Жанна де ла Фонте (фр. Jeanne de la Fonte), народилася 30 вересня 1898 у французькому місті Лілль, департамент Нор, в сім'ї циркових артистів. Її кар'єра почалася вже в п'ятирічному віці, коли вона стала виступати в цирку разом з батьками. Будучи підлітком вона вступила в невелику театральну трупу з якою багато гастролювала по Європі. Під час їх турне по Російської імперії почалася Перша світова війна і Жанна, покинувши трупу, бігла до Лондона. Від туди вона вже іммігрувала до Нью-Йорк, де продовжила театральну кар'єру.
Її кінокар'єра стартувала в 1920 і в тому ж році вона взяла псевдонім Рене Андора. У самому початку 1921 року Рене познайомилася в голлівудським актором Томом Муром, за якого через шість тижнів вийшла заміж. Пара влаштувалася в будинку Мору в Беверлі-Хіллз. Але шлюб виявився не довгим і в 1924 році вони розлучилися. Через три роки Рене знову вийшла заміж за Шермана Джилла, відносини з яким також завершилися розлученням після двох років спільного життя.
Незважаючи на маленький зріст, чуттєва краса і великі проникливі очі зробили Адора успішною в німому кіно. Найбільшої популярності Рене досягла після виконання ролі Мелісандра у військовій мелодрамі «Великий парад» у 1925 році. Фільм став одним з найбільших хітів студії «MGM» і в даний час вважається однією з найкращих німих картин. У 1928 році Рене з'явилася оголеною в невеликому епізоді фільму «Шлюбний виклик», і тим самим викликала обурення в консервативному суспільстві.
З приходом звукового кіно Адоре стала однією з щасливиць, чия кар'єра не залишилася в ері німого кіно, але незважаючи на це Рене знялася лише в чотирьох звукових картинах.
У 1930 році в неї був діагностований туберкульоз. Під час зйомок у фільмі «Виклик плоті» (1930) через погіршення здоров'я їй довелося лягти в санаторій в місті Прескот в Арізоні. Щоб пройти дворічний курс лікування вона була змушена закласти свою квартиру. У 1933, порахувавши себе досить здоровою для відновлення кар'єри в кіно, Рене покинула санаторій. Але незабаром після цього її здоров'я знову похитнулося і стало погіршуватися день за днем. У вересні того ж року їй довелося покинути свій скромний будинок в передмісті Лос-Анджелеса і перебратися в санаторій Санланд. Там вона і померла 5 жовтня 1933 року, через кілька днів після свого 35-ліття. Адоре була похована на кладовищі «Голлівуд-Форевер». Все майно актриси, оцінене в $ 2,429 перейшло до її матері, що проживала в Англії.
Вшанування пам'яті
За свій внесок у розвиток кіноіндустрії Рене удостоєна Зірки на Голлівудській алеї слави.
Фільмографія
- 1925 — Великий парад / The Big Parade
- 1925 — Вибачте мене
- 1926 — Витончений грішник
- 1926 — Чорний дрізд
- 1927 — На бульварі Зі
- 1928 — Заборонені години
- 1928 — Люди мистецтва
- 1928 — Хвиля імперії
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1019299991 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1995.
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.