Ретронім
Ретронім (англ. retronym) — це неологізм, яким позначають нове ім'я або назву, змінену після того, як первинне найменування стало використовуватися для іншого предмета — або для того, щоб відрізняти новий предмет від раніше існуючого. Наприклад, «акустична гітара» — це ретронім, який виник після появи електричної гітари.[1][2] Так само і аналогові годинники отримали таку назву після появи цифрових годинників.[3][4]
Вживання і приклади
Окремі випадки вживання
Іноді ретроніми вживаються для того, щоб відрізняти двох людей з однаковими іменами. Так трапилося у випадку з президентом США — Джорджем Бушем, кого, після того як його син Джордж В. Буш був обраний новим президентом США у 2000 році, стали називати Джордж Буш-старший,[5] а в англомовному варіанті його ім'я стали записувати як «George Bush, Sr.», «George H. W. Bush», «H. W.», або «Bush 41» (оскільки він був 41 президентом США).
У розважальній індустрії поняття проявляється у допоміжній назві для фільму, наприклад, «Частина перша» — після появи сиквелу на даний фільм, — або дещо видозмінюючи назву (наприклад, Зоряні війни. Епізод IV. Нова надія або Індіана Джонс: У пошуках втраченого ковчега) — для підкреслення зв'язку із сиквелом, чи сиквелами, а також — ставлячись до телевізійних серій, як до «оригіналу» (в порівнянні з іншими фільмами, які вийшли пізніше), як у Зоряний шлях: Оригінальний серіал.
Деякі приклади ретронімів
- Гарячий шоколад — у дні, коли було вперше виготовлено солодкий твердий шоколад, як їжу, слово «шоколад» зазвичай використовувалося в значенні напою. А коли було винайдено тверді шоколадні плитки, загальноприйнятою назвою для них деякий час так і була назва «шокладні плитки». Але внаслідок зростання їх популярності в останній половині XIX століття, за ними поступово закріпилося основне найменування.[6]
- Німе кіно — термін виник внаслідок появи кіно зі звуком — раніше ж німе кіно називали просто «кіно(фільм)».
- Перша світова війна — раніше була відома як Велика війна. Термін виник під час Другої світової війни.
- Стаціонарний телефон — термін виник після появи мобільних телефонів.
Найпоширеніші ретронімічні прикметники
- акустичний — описує версію музичного інструмента, для якого не використовується підсилювач.
- аналоговий, механічний — описує нецифрові системи.
- класичний,’’ або ’’традиційний’’ — описує методи або предмети, які в більшості своїй були витіснені новішими, сучаснішими.
Історія виникнення терміну
Термін ретронім (англ. retronym) був придуманий Френком Манкевичем у 1980 році[2] і популяризований Вільямом Сафайром у газеті Нью-Йорк Таймс.[2][4]
У 2000 році американський тлумачний словник The American Heritage Dictionary of the English Language (4 видання) став першим значним словником, в який було внесено слово англ. retronym).[7]
Див. також
Примітки
- Словник іншомовних слів на jnsm.com.ua
- Safire, William (7 січня, 2007). Retronym. New York Times. Процитовано 25 липня 2008.
- Retronym. http://www.websters-online-dictionary.org/: Webster's Online Dictionary. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 10 березня 2010. «Слово виникло, оскільки існуючий термін став невідповідним; "Ніхто раніше не чув про аналогові годинники, аж доки не появилися цифрові, отже, "аналоговий годинник" - це ретронім". Wordnet.»
- Safire, William (1 листопада, 1992). Retronym Watch. New York Times. Процитовано 25 липня 2008.
- Джордж Буш-старший на сайті Українська Нація Процитовано: 24 жовтня, 2013
- Однак деякі словники продовжують визначати слово «шоколад» як напій — як одне з можливих визначень. American Heritage Dictionary entry for «chocolate»
- Smith, Lyrysa (23 листопада, 2003). New words for old times. Wisconsin State Journal. Архів оригіналу за 28 квітня 2008. Процитовано 20 березня, 2011.
Джерела
- Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука — 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974–776 с.
- УСЕ, Універсальний словник-енциклопедія — 2-е видання, доповнене, Київ: «Всеувито», Львів: «Атлас», 2001–1575 с.
- Сліпушко О. М., Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика. Київ: «Криниця», 1999–511 с.