Референдар

Референдар (референдарій) (лат. referendarius від а referendo — доповідач) — доповідач у справах двору або церкви; в деяких державах особа, що спостерігала за додатком державної печатки до королівських листів. При дворі константинопольського патріарха так називали вищих сановників, які спілкувалися від особи патріарха з імператором і вельможами.

Референдар в Королівстві Польському і Великому князівстві Литовському — посадова особа, яка займалася прийомом скарг від приватних осіб і передачею їх змісту канцлеру, який, у свою чергу, доводив їх до відома короля і великого князя. Після того, як монарх розглядав прохання чи скаргу, референдар повідомляв про його рішення зацікавленій стороні.

У Польщі посади світського і духовного референдара були введені в 1507 році, у Великому князівстві Литовському відомі відповідно з 1539 і 1575 років. Таким чином, після утворення єдиної держави — Речі Посполитої — було 4 референдари.

Референдарі, постійно перебуваючи біля монарха, були його радниками. У 1633 році духовний референдар отримав право бути присутнім на засіданнях Сенату з правом дорадчого голосу. Духовний референдар був головою референдарського суду, де приймав рішення одноосібно. Вищою апеляційною інстанцією по відношенню до референдарського суду був так званий асесорський (королівський) суд.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.