Римсько-германський музей

Худ. Жан-Поль Лоренс «Маркон вбиває імператора Тіберія»

Давньоримські політики, зіткнувшись з непримиренним спротивом германських племен, започаткували нову тактику їх підкорення. Вони зробили спробу підкорити племена германців, що мешкали між річками Рейн і Ельба, демонстрацією переваг римської цивілізації. Першими були підкорені племена убіїв, потім - херусків. Далекоглядний імператор Тіберій наказав створити нову, кам'яну столицю в теперішній римський провінції, яка була хитрим імператорським подарунком і демонтрацією могутності римлян. В новій столиці Вибудувализахисні мури і вежі, казарми і терми, створений був і головний кам'яний храм. Раз на рік тут збирали германців, які демонстрували власну відданість Риму. Римляни відібрали у них надії на волю : ті могли повстати, безглуздо загинути чи підкоритися. Малочисельні поки що племена були вимушені підкоритися. Давньоримський історик Патеркул записав : «Тіберій загарбав Германію, не втративши при цьому жодного з вояків. Він повністю підкорив її. Відтепер вона була провінцією, примушеною платити податки.» Давньоримські політики зробили спробу перетворити германців з ворогів на прихильників. Германців зобов'язали виконувати накази римлян, платити податки, віддавати молодь в римські легіонери. В заручники брали дітей германських ватажків - розповсюджена практика тої доби. Дітей ватажків вивозили в Рим, де виховували в відданості Риму.

Погруддя Агриппини. Римсько-германський музей.

Надгробок Луция Публіция (реставрація і доповнення втрачених частин).

Історія Кельна як постійного поселення почалася з 38 г. до н. е. з заснування тут Оппідум Убіорум. Фортечний табір заснував полководець Марк Віпсаній Агріппа, куди переселили і дружніх до римлян германців-убіїв. В містечку-фортеці в родині полководця Германіка народилась донька Агриппина. З нею узяв шлюб імператор Клавдій. Так вона стала імператрицею і матір'ю майбутнього імператора Нерона. Імператриця Агриппина уовила чоловіка надати її рідному містечку статус колонії, що зрівняв його з римськими містами і вводив там римське право. 50 року н. е. Оппідум Убіорум отримав цей статус, а його офіційна назва була Colonia Claudia Ara Agrippinensium (латинськая Колонія Клавдія вівтаря Агриппини), скрочено Колонія Агриппини. (В середньовіччя назва скоротилася до маловиразного Кельн.) В Кельні вибудували палац намісника (преторіум), храми, театр, власний монетний двір, а по-за фортечними мурами - вілли.

В Німеччини почали накопичуватись археологічні знахідки в 18-19 століттях. Серед перших - мозаіка з зображенням філософів, знайдена 1844 року, фрагменти стінописів, уламки мармурових скульптур і античне скло (Кельн був одним зі скловарних римських центрів. Знахідки стали надбанням Музею Вальрафа-Рихартця. 1946 року археологічні знахідки доби Стародавнього Риму поєднали з відділом доби варварства і раннього середньовіччя і заснували новий Римсько-германський музей.

• 
  Вигляд з вежі Кельнського собору
• 
  Театралізована хода
• 
• 

План Колонії Агриппини.

Музей розташований в новітній споруді поряд з Кельнським собором. Експозиції невеликі, але демонструють

• мозаїки
• архітектурні уламки
• архітектурні моделі
• надргобки
• давньоримські фрески (фрагменти)
• мармурові скульптури (погруддя, портрети)
• давньоримську побутову кераміку
• давньоримське скло
• ювелірні вироби доби ваврарів і Риму
• вироби і зброю з бронзи тощо.

В експозції представлені не тільки знахідки в Кельні чи в заміських римських віллах, а і речі з розкопок в Керчі, на Тамані, в Майкопі і на Дунаї.

• 
  Північна вежа і брама міста
• 
• 
  Палац римського намісника, дворик
• 
  Палац римського намісника, модель

• 
  Олійна лампа з гладіаторами
• 
  Двобій гладіаторів, олійна лампа
• 
  Олійна лампа з зображенням сексуальної сцени
• 
  Олійні лампи в експозиції

Геракл і Еріманський кабан.

• Peter Noelke (Hrsg.): Kölner Museumsführer. Köln 1987, S. 90ff., ISBN 3-87909-154-4
• Gerta Wolff: Das Römisch-Germanische Köln - Führer zu Museum und Stadt, J. P. Bachem Verlag Köln, 6. völlig neu überarbeitete Auflage 2004, 312 S. mit 344 sw- u. farb. Abb., ISBN 3-7616-1370-9, 1. Auflage 1981, 2. Aufl. 1984, 3., überarbeitete Aufl. 1989, 4., überarbeitete Aufl. 1993; 5., erweiterte und völlig neu bearbeitete Aufl.
• Gerta Wolff: The Roman-Germanic Cologne. A Guide to the Roman-Germanic Museum and City of Cologne. J. P. Bachem Verlag Köln, 1. Aufl 2002, ISBN 3-7616-1371-7
• Bernhard Irmler: Colonia Claudia Ara Agripinensium. Architektur und Stadtentwicklung. Dissertation TU München 26. April 2005
• Friederike Naumann-Steckner, Beate Schneider und Edeltraud Wickum-Höver:Römisch-Germanisches Museum Köln, Nicolai-Verlag, Berlin 2009, ISBN 978-3-89479-313-5.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Римсько-германський музей

• Національний археологічний музей (Неаполь)
• Помпеї
• Геркуланум
• Реставрація (мистецтво)
• Музей Вальрафа-Ріхарца, Кельн