Рискієв Руфат Асадович

Народився 2 жовтня 1949(19491002) року в Аккургані Ташкентської області. Узбек.

Займатися боксом розпочав у 12-річному віці під керівництвом Сіднея Джексона. З 1966 року тренувався у Б. Гранаткіна.

У 1972 році вперше став чемпіоном СРСР. На першому чемпіонаті світу з боксу в Гавані у 1974 році виборов звання чемпіона світу, перемігши у фіналі румуна Алека Нестака.

Протягом 1974–1976 років був незмінним чемпіоном СРСР.

Учасник літніх Олімпійських ігор 1976 року в Монреалі (Канада). Єдиний з радянських боксерів, що вийшов у фінал, де поступився американцеві Майклові Спінксу. Після цього припинив виступи.

Всього за часи своїх виступів провів 189 боїв, у 174 одержав перемогу[1].

Руфат Рискієв увійшов до суддівської секції WBA, ставши першим суддею міжнародної категорії професійного боксу з середньоазійських країн.

• Чемпіон світу з боксу (1974);
• Чемпіон СРСР з боксу (1972, 1974–1976);
• Срібний призер Олімпійських ігор (1976).

• Орден «Знак Пошани»[2];
• Заслужений майстер спорту СРСР (1974);

У 1979 році на кіностудії «Узбекфільм» режисером Е. Хачатуровим був знятий художній фільм «На ринг викликається…» з Руфатом Рискієвим у головній ролі[3].

• Федерація боксу Росії(рос.)