Рихтерит

Рихтерит (рос. рихтерит; англ. richterite; нім. Richterit m) мінерал, кальціїсто-натріїстий амфібол ланцюжкової будови.

Рихтерит
Загальні відомості
Статус IMA перевизначений (Rd)[1][2]
IMA-номер IMA2012 s.p.
Хімічна формула Na(NaCa)Mg₅Si₈O₂₂(OH)₂[3]
Nickel-Strunz 10 9.DE.20[4]
Ідентифікація
Сингонія Моноклінна сингонія[5]
Просторова група просторова група C2/md[6]
Спайність {110}[7]
Інші характеристики
Названо на честь Теодор Ріхтер[4]
Типова місцевість Лангбан[8]
 Рихтерит у Вікісховищі

Загальний опис

Хімічна формула:

1. За Є. Лазаренком: Na2Ca(Mg, Fe2+,Mn, Fe3+,Al)5[(OH, F)2Si8O22].

2. За «Fleischer's Glossary» (2004): Na2Ca(Mg, Fe)5Si8O22(OH)2.

Склад у % (з родовища Імеріа, острів Мадагаскар): Na2O — 7,42; CaO — 2,73; MgO — 20,6; FeO — 4,7; Fe2O3 — 4,72; Al2O3 — 2,72; SiO2 — 53,72; H2O — 0,85; F — 0,92.

Домішки: K2O, TiO2.

Склад у % (з родовища Квінсі, США): Na2O — 6,16; K2O — 1,1; CaO — 1,28; MgO — 0,1; FeO — 21,43; Fe2O3 — 14,51; Al2O3 — 0,68; SiO2 — 61,79; H2O — 1,4; F — 0,2.

Сингонія моноклінна. Утворює азбестоподібні агрегати.

Густина 2,97—3,45.

Твердість 5—6.

Колір бурий, жовтий, бурувато-червоний; в шліфах безбарвний, світло-жовтий, фіолетовий.

Зустрічається в деяких метаморфізованих вапняках і скарнах. Відомий також серед гідротермальних утворень і в жилах лужних магматичних порід.

Знахідки: родовища Лонґбан, Райсберґ (Швеція), Айрон-Гілл (штат Колорадо), Лейцит-Гіллс (штат Вайомінг) США; Чікле (Індія), Сауке (М'янма), Західне Кімберлі (Австралія), Мурун (Прибайкалля, РФ).

Назва — за прізвищем німецького хіміка Теодора Ріхтера (J.L.Richter), J.F.A.Braithaupt, 1865. Синоніми — імериніт, ізабеліт.

Різновиди

Розрізняють:

  • рихтерит-азбест (волокнистий азбестоподібний різновид рихтериту),
  • рихтерит залізний (різновид рихтериту, який містить 18,44 % Fe2O3. Синоніми — феририхтерит, чикліт — за назвою родовища Чикло, Індія),
  • рихтерит каліїстий (різновид рихтериту з Західної Австралії, який містить 5,70 % К2О),
  • рихтерит натріїстий (астохіт — блакитний, багатий на Na рихтерит з родовища Лангбан, Швеція).

Див. також

Примітки

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л  Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Рихтерит // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Рихтерит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.