Роберт Колман Річардсон
Роберт Колман Річардсон (англ. Robert Coleman Richardson; 26 червня 1937, Вашингтон, США[2] — 19 лютого 2013, Ітака, США) — американський фізик-експериментатор, професор фізики в Корнелльському університеті, один із лауреатів Нобелівської премії з фізики 1996 року разом із Девідом Лі й Дугласом Ошеровим за відкриття в 1972 році надплинності в рідкому гелію-3.
| Роберт Колман Річардсон | |
|---|---|
| англ. Robert Coleman Richardson | |
 | |
| Народився |
26 червня 1937 Вашингтон, США |
| Помер |
19 лютого 2013 (75 років) Ітака, США |
| Країна |
 США |
| Діяльність | фізик, професор |
| Alma mater |
Вірджинія Тек Дюкський університет |
| Галузь | фізика низьких температур |
| Заклад | Корнелльський університет |
| Науковий керівник | Хорст Мейер |
| Членство | Національна академія наук США, Американська академія мистецтв і наук, AAAS[1] і Американське фізичне товариство[1] |
| Відомий завдяки: | відкриття надплинності в рідкому гелію-3 |
| Нагороди |
 Нобелівська премія з фізики (1996) |
| Особ. сторінка | lassp.cornell.edu/lassp_data/rcr.html |
 Роберт Колман Річардсон у Вікісховищі | |
Річардсон навчався в Політехнічному інституті Вірджинії, де в 1958 році здобув ступінь бакалавра, а в 1960 році — ступінь магістра. В 1965 році він захистив докторську дисертацію в Дюкському університеті.
В останні роки Річардсон не займався науковими дослідженнями, а працював лише як викладач[3]. Його останні роботи присвячені використанню ядерного магнітного резонансу для дослідження квантових властивостей рідин і твердих тіл при низьких температурах.
Примітки
Посилання
- Відео-інтерв'ю з Річардсоном
- Інформація з сайту Нобелівского комітету
- Ричардсон Р. К. Эффект Померанчука (нобелевская лекция) // УФН. — 1997. — Т. 167, вип. 12. — С. 1340-1347.