Робер Оссейн

Робе́р Оссе́йн (фр. Robert Hossein, справжнє ім'я — Abraham Hosseinoff; нар. 30 грудня 1927, Париж, Франція — 31 грудня 2020) — французький кіноактор, театральний режисер.

Робер Оссейн
Robert Hossein
Робер Оссейн у 2013 р.
Ім'я при народженні Abraham Hosseinoff
Дата народження 30 грудня 1927(1927-12-30) (94 роки)
Місце народження Париж, Франція
Дата смерті 31 грудня 2020(2020-12-31)[1][2][3] (93 роки)
Місце смерті Ессе-ле-Нансі[4][3]
Поховання
Віттель : 
Громадянство  Франція
Конфесія католик
Професія актор, режисер, продюсер
Alma mater Курси Симона
Роки активності 1948 — наш час
IMDb ID 0396136
Нагороди та премії
Командор ордена Почесного легіону
Командор ордена Культурних заслуг (Монако)
Робер Оссейн у Вікісховищі

Життєпис

Батько актора, Андре Оссейн (при народженні Aminoullah Hosseinoff) — батько мав азербайджанські корені, був зороастричного сповідання і походив з Самарканду. Він працював диригентом і композитором, писав музику до синових кінофільмів. Мати, Анна Мінковскі (Anne Mincovschi), мала єврейське походження з Сорок (територія сучасної Молдови) і працювала професійною акторкою.

Робер Оссейн навчався в Паризьких мистецьких школах, зокрема, у Рене Симона й Тані Балашової. Був прихильником зороастризму, але у віці сорока років був охрещеним у римо-католицизмі.

Робер Оссейн здобув першу популярність в «театрі жахів», де був постановником багатьох спектаклів.

Кінодебют — у фільмі Р. Каденака «Набережна блондинок» (1954). 1955 — зняв свій фільм «Негідники вирушають у пекло» зі своєю першою дружиною Мариною Владі, яка грала також і в наступних його фільмах: «Простіть наші гріхи», «Ти — отрута», «Ночі шпигунів».

Зі своєю новою дружиною Марі-Франс Пізьє Робер Оссейн знявся у фільмах: «Смерть убивці», «Кола під очима», «Упир з Дюссельдорфа», «Канат, кольт», «Точка падіння».

Найбільший успіх Робер Оссейн мав у ролі Жофрея де Пейрака в серії фільмів Р. Бордері про Анжеліку: «Анжеліка та король», «Невгамовна Анжеліка» тощо.

Робер Оссейн знімався у відомих режисерів, зокрема, Клода Лелюша. Незважаючи на популярність його фільмів, Робер Оссейн був відданий театру: очолював Національний Народний театр у Реймсі, в паризькому палаці спорту ставив епопеї з численними масованками: «Дантон і Робесп'єр», «Людина на ім'я Ісус», «Собор Паризької Богоматері».

Приватне життя
  • перша дружина — Марина Владі, одружилася 1955 у віці 17 років (двоє синів)
  • друга дружина — Каролін Ельяшеф, одружилася 1962 у віці 15 років (один син)
  • подруга — Мішель Ватрен (1973) загинула в автокатастрофі (1974)
  • третя дружина — Кандіс Пату, 1976 (один син)
  • Помер 31 грудня 2020 в одній з паризьких лікарень в наслідок проблем з диханням від перенесеного Covid-19[5].

Літературна діяльність

Автор книг мемуарів: «Сліпий вартовий» і «Кочівники без племен».

Фільмографія

Грав у фільмах: «Вирок» (1958), «Анжеліка, маркіза янголів (фільм, 1964)» (1964), «Грім небесний» (1965), «Анжеліка і король» (1966), «Людина, що зрадила мафію» (1967), «Якби Дон Жуан був жінкою» (1973), «Професіонал» (1981) тощо.

Примітки
  1. Le Monde — Paris: Societe Editrice Du Monde, 1944. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
  2. Nachruf: Robert Hossein30.12.1927 – 31.12.2020 / за ред. J. Bollmann — Gemeinschaftswerk der Evangelischen Publizistik, 2021.
  3. Fichier des personnes décédées
  4. https://www.ladepeche.fr/2020/12/31/deces-du-comedien-et-metteur-en-scene-robert-hossein-des-suites-du-covid-19-9286860.php
  5. Радіо Франції: Актер Робер Оссейн умер, заразившись COVID-19.(рос.)

Література
  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.312;
  • Словарь французского кино. Минск, 1998. — С.284.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.