Рогинець Михайло Георгійович

Народився в родині робітника. З 1927 року — студент Шосткинського індустріального технікуму. Трудову діяльність розпочав у 1929 році слюсарем Шосткинського заводу на Сумщині. У 1932 році закінчив два курси хіміко-технологічного інституту, був виключений з інституту. Потім працював завідувачем виробничого навчання і викладачем технології металів Шосткинського індустріального технікуму, технічним керівником машинно-тракторної майстерні на Дніпропетровщині.

У травні 1933 — березні 1935 року — служба в Червоній армії: курсант школи молодших авіаційних спеціалістів, авіатехнік 29-ї авіаескадрильї 209-ї бригади Особливої Далекосхідної армії.

У квітні 1935 — липні 1938 року — завідувач навчальної частини (декан) робітничого факультету Шосткинського хімічного інституту.

Член ВКП(б) з 1937 року.

У 1938—1939 роках — завідувач районного відділу народної освіти, голова Чернігівського обласного комітету профспілки робітників початкових і середніх шкіл. У жовтні 1939 — серпні 1940 року — завідувач відділу шкіл, заступник завідувача відділу пропаганди і агітації Чернігівського обласного комітету КП(б)У. У серпні 1940 — 1941 року — завідувач Чернігівського обласного відділу народної освіти.

У 1940—1941 роках — заступник голови виконавчого комітету Чернігівської обласної Ради депутатів трудящих.

Учасник Другої світової війни, у 1942—1946 роках служив у Головному політичному управлінні Червоної армії та в Політуправліннях Брянського, Воронезького, Сталінградського, Ленінградського, Західного, 1-го Прибалтійського, 1-го і 3-го Білоруського, Забайкальського і Далекосхідного фронтів, капітан.

У 1946 році — заступник голови виконавчого комітету Чернігівської обласної Ради депутатів трудящих.

У грудні 1946 — березні 1948 року — секретар Чернігівського обласного комітету КП(б)У із кадрів.

У березні 1948 — вересні 1953 року — 1-й секретар Чернігівського обласного комітету КП(б)У.

У 1953—1954 роках — слухач Курсів перепідготовки при ЦК КПРС. У 1954 році — уповноважений ЦК КПРС по знову створюваних колгоспах по Орджонікідзевській зоні Кустанайської області.

У 1954—1955 роках — 1-й секретар Кокчетавського обласного комітету КП Казахстану.

У червні 1955 — червні 1957 року — міністр радгоспів Казахської РСР. У червні 1957 — 1961 року — міністр сільського господарства Казахської РСР. У 1961—1965 роках — 1-й заступник голови Державного планового комітету РМ Казахської РСР. Одночасно у 1961—1963 роках — міністр Казахської РСР. У 1962—1964 роках — член Бюро ЦК КП Казахстану по сільському господарству. У 1965 році — міністр виробництва і заготівель сільськогосподарських продуктів Казахської РСР. У 1965—1971 роках — міністр сільського господарства Казахської РСР.

У 1971—1976 роках — начальник Управління сільського господарства і заготівель Міністерства харчової промисловості Казахської РСР.

З 1976 року — персональний пенсіонер союзного значення.

• орден Леніна
• орден Жовтневої Революції
• два ордени Трудового Червоного Прапора
• орден Вітчизняної війни ІІ ступеня
• медаль «За оборону Сталінграда»
• медаль «За оборону Ленінграда»
• медаль «За взяття Кенігсберга»
• медаль «За взяття Берліна»
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медаль «За перемогу над Японією»
• Велика золота медалі Всесоюзної сільськогосподарської виставки
• Велика срібна медалі Всесоюзної сільськогосподарської виставки
• медалі
• заслужений працівник сільського господарства Казахської РСР (21.12.1971)

• Ашимбаев Д. Р. Кто есть кто в Казахстане. Биографическая энциклопедия. — Алматы, 2008.

• (рос.)Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991