Родовий відмінок однини іменників чоловічого роду другої відміни
В українській мові іменники чоловічого роду другої відміни у родовому відмінку однини мають закінчення -а, -я чи -у, -ю.
У ряді іменників вибір закінчення суттєво впливає на значення слова. У той же час правила чинного правопису, що регламентують вибір правильного закінчення (їх наведено нижче), є доволі складними, заплутаними та розмитими.[1] Нерідко мовці та, насамперед, літературні редактори мусять звіряти правильне написання таких слів у родовому відмінку з орфографічним словником.
Закінчення -а, -я
Іменники чоловічого роду другої відміни у родовому відмінку однини приймають закінчення -а(я) (залежно від групи іменника), коли вони мають значення:
| № | Значення | Приклади |
|---|---|---|
| 1 | Назви осіб, власні імена та прізвища, а також персоніфіковані предмети та явища | козака (особа), промовця, робітника, студента, тесляра, учителя; Андрія, Дмитра, Франка, Дорошенка; Вітра, Ліса, Мороза; тощо |
| 2 | Назви тварин і дерев | ведмедя, вовка, дуба, кілка, коня, пса, ясеня, котика |
| 3 | Назви предметів та архітектурних деталей | гвинта, замка, малюнка, ножа, олівця, офорта; піджака, плаща, портфеля, стола (й столу); карниза, еркера, портика |
| 4 | Назви населених пунктів та планет
|
Берліна, Голосієва, Житомира, Києва, Лондона, Луцька, Миргорода, Новгорода, Парижа, Святошина, Тернополя, Харкова, Шанхая; Марса, Меркурія, Урана, Юпітера |
| 5 | Інші географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності -ов, -ів (-єв), -ин (-їн)
Див. також правило № 22 |
Дінця, Дністра, Іртиша, Колгуєва, Любичіва, Остра, Псла, Тетерева |
| 6 | Назви мір довжини, ваги, часу тощо; назви грошових знаків; числові назви | гектара, грама, метра, місяця, процента, тижня; гроша, долара, карбованця, фунта стерлінгів, червінця; десятка, мільйона, мільярда
|
| 7 | Назви місяців і днів тижня | вівторка, жовтня, понеділка, травня |
| 8 | Назви машин та їхніх деталей | автомобіля, дизеля, комбайна, мотора, поршня, трактора, трамвая |
| 9 | Терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини, а також українські за походженням суфіксальні слова-терміни | атома, катода, конуса, радіуса, ромба, сегмента, сектора, синуса, шківа тощо; відмінка, додатка, займенника, іменника, трикутника, чисельника, числівника |
Закінчення -у, -ю
Іменники чоловічого роду в родовому відмінку однини приймають закінчення -у(ю) (залежно від групи), коли вони мають значення:
| № | Значення | Приклади |
|---|---|---|
| 10 | Речовини, маси, матеріали | азоту, асфальту, бальзаму, борщу, водню, воску, гасу, гіпсу, граніту, квасу, кваску, кисню, льоду, меду, медку, піску, пороху, сиру, спирту
|
| 11 | Збірні поняття, а також назви сортів плодових дерев | альбому, ансамблю, архіву, атласу, батальйону, березняку, вишняку, гаю, гурту, загалу, капіталу, каравану, каталогу, кодексу, колективу, лісу, оркестру, парку, полку, пролетаріату, реманенту, рою, саду, сушняку, тексту, товару, тріумвірату, хору; сюди належать назви кущових і трав'янистих рослин: барвінку, бузку, буркуну, гороху, звіробою, молочаю, очерету, чагарнику, щавлю, ячменю; кальвілю, ренету, ренклоду
|
| 12 | Назви будівель, споруд, приміщень та їх частин (крім назв архітектурних деталей) | будинку, вокзалу, ґанку, даху, заводу, залу, замку, каналу, коридору, магазину, мезоніну, метрополітену, молу, палацу, поверху, сараю, тину, універмагу, шинку
|
| 13 | Назви установ, закладів, організацій | архіву, інституту, клубу, комісаріату, комітету, радгоспу, університету, штабу |
| 14 | Переважна більшість слів зі значенням місця, простору тощо, а також їх зменшені форми на -к | абзацу, валу, байраку, краю, лиману, лугу, майдану, полігону[2], рову, ручаю, світу, уривку, яру
|
| 15 | Явища природи | вихору, вогню, вітру, граду, грому, дощу, жару, землетрусу, інею, морозу, туману, урагану, холоду |
| 16 | Назви почуттів | болю, гніву, жалю, страху |
| 17 | Назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, загальних і абстрактних понять | авралу, архіву, бігу, виду, винятку, галасу, голосу, грипу, дисонансу, догмату, екзамену, експорту, екскурсу, ідеалу, інтересу, канону, кашлю, клопоту, колоквіуму, конфлікту, крику, лету (льоту), ляпасу, мажору, міражу, мінімуму, модусу, моменту, принципу, прогресу, процесу, реалізму, регресу, рейсу, ремонту, ритму, роду, руху, сайту[3][4], світогляду, складу, сорту, спорту, способу, стиду, стогону, тифу, толку, характеру, хисту, ходу, шуму
|
| 18 | Терміни іншомовного походження, що означають фізичні або хімічні процеси, частину площі та ін., а також літературознавчі терміни
Див. також правило № 9 |
аналізу, електролізу, імпульсу, синтезу, стемінгу, ферменту; альманаху, епосу, жанру, журналу, міфу, нарису, образу, памфлету, реферату, роману, синтаксису, стилю, сюжету, фейлетону тощо |
| 19 | Назви ігор, танців та абстрактних творів мистецтва (музичних, кінематографічних) | балету, вальсу, волейболу, джазу, краков'яку, мультику, пейнтболу, танку, танцю, тенісу, фільму, футболу, хокею
|
| 20 | Більшість складних безсуфіксних слів (крім назв істот) | водогону, вододілу, водопроводу, живопису, живоплоту, манускрипту, родоводу, рукопису, суходолу, трубопроводу, саксофону (клас муз. інструментів)
|
| 21 | Переважна більшість префіксальних іменників із різними значеннями (крім назв істот) | вибою, випадку, вислову, відбою, відгуку, заробітку, затору, запису, опіку, опуху, побуту, поштовху, прибутку, прикладу, проводу (дріт), розділу, сувою, усміху, успіху
|
| 22 | Назви річок, озер, гір, островів, півостровів, країн, областей, штатів і т. ін.
Див. також правило № 5 |
Амуру, Бугу, Гангу, Дунаю, Нігеру, Нілу, Рейну, Сейму, Хоролу; Байкалу, Ельтону, Мічигану, Світязю, Чаду; Евересту, Ельбрусу, Паміру, Уралу; Котліну, Кіпру, Криту, Родосу, Сахаліну, Каніну, Пелопоннесу; Алжиру, Афганістану, Казахстану, Єгипту, Ізраїлю, Іраку, Китаю; Донбасу, Ельзасу, Кавказу, Сибіру |
Вплив на значення слова
У ряді іменників чоловічого роду другої відміни зміна закінчення у родовому відмінку однини впливає на значення слова:
- Алжира (місто) — Алжиру (країна)
- алмаза (коштовний камінь) — алмазу (мінерал)
- акта (документ) — акту (дія)
- апарата (прилад) — апарату (установа)
- бала (одиниця вимірювання) — балу (святковий вечір)
- блока (у техніці) — блоку (політичне об'єднання)
- бора (свердло) — бору (хімічний елемент)
- борта (одяг) — борту (судно)
- булата (зброя) — булату (сталь)
- буряка (одиничне) — буряку (збірне)
- вала (деталь машини) — валу (насип)
- дзвона (інструмент) — дзвону (звук)
- елемента (конкретне) — елементу (абстрактне)
- звука (термін в музиці та лінгвістиці) — звуку (слухове відчуття, механічні коливання)
- Ізраїля (особа) — Ізраїлю (країна)
- інструмента (одиничне) — інструменту (збірне)
- каменя (одиничне) — каменю (збірне)
- клина (предмет) — клину (просторове поняття)
- листа (одиничне) — листу (збірне)
- листопада (місяць) — листопаду (процес)
- Нью-Йорка (місто) — Нью-Йорку (штат)
- о́рга́на (тіла або муз. інстр.) — о́ргану (установа, друк.)
- папера (документ) — паперу (матеріал)
- потяга (поїзд) — потягу (почуття)
- пояса (предмет) — поясу (просторове поняття)
- придатка (відросток) — придатку (додаток)
- рахунка (документ) — рахунку (дія)
- саксофона (конкретний муз. інстр.) — саксофону (клас муз. інструментів)
- соняшника (одиничне) — соняшнику (збірне)
- стана (технічне) — стану (муз. та ін.)
- телефона (апарат) — телефону (номер)
- терміна (слово) — терміну (строк)
- фактора (маклер) — фактору (чинник)
- шаблона (пристрій; креслення) — шаблону (зразок) тощо.
Слова, що вживаються з обома закінченнями
Кілька слів української мови вживаються з обома закінченнями без впливу на значення (але із зміною наголосу):
- моста́ — мо́сту
- паркана́ — парка́ну
- плота́ — пло́ту
- стола́ — сто́лу (меблі)
Примітки
Джерела та ресурси
- ІІ відміна. А. Однина. § 82. Родовий відмінок, стор. 88-92 // Український правопис. — К., 2019.
- § 48. Родовий відмінок // Український правопис. — К. : Наук. думка, 2012. — С. 83—86.
- Як правильно писати «запит до сервера» чи «запит до серверу», або загадковий родовий відмінок
- «Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку» — словник-довідник про закінчення іменників чоловічого роду II відміни в родовому відмінку.
- Онлайновий орфографічний словник української мови — містить словозмінні таблиці.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.