Український мовно-інформаційний фонд

• 1991 — Шляхом реорганізації підрозділів Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР та Відділення наукової інформації Інституту математики АН УРСР утворений Український мовно-інформаційний фонд.
• 2009 — Концепцією Державної цільової програми розвитку Національної словникової бази на 2009—2015 роки, схваленою розпорядженням КМУ від 11 лютого 2009 № 140-р[1], Український мовно-інформаційний фонд запропоновано визначити координатором робіт з розвитку Національної словникової бази.

• дослідження системної будови природної мови;
• створення та ведення фундаментального архіву української та інших мов народів світу;
• розробка і створення інформаційно-лінгвістичних систем (традиційних і комп'ютерних словників, підручників, навчальних, експертних систем, систем автоматизованого опрацювання природної мови тощо, лінгвістичних баз даних та знань);
• дослідження лінгвістичних аспектів інтелектуальної діяльності;
• розробка та експлуатація інформаційних систем, баз даних і знань загальнокультурного характеру;
• координація робіт в Україні у галузі лінгвістичної технології, комп'ютерної та когнітивної лінгвістики і лексикографії, налагодження зв'язків з фаховими організаціями світу із зазначених галузей;
• співорганізація щорічної конференції з прикладної та теоретичної лінгвістики MEGALING.

• створено теорію лексикографічних систем, яку за своїм логіко-лінгвістичним статусом може бути прирівняно до теорії формальних граматик. Теорія лексикографічних систем, а також її узагальнення — лексикографічні середовища, лексикографічні числення тощо визначають підґрунтя сучасної лінгвістичної технології;
• розвинено теорію семантичних станів, яка становить базу для формалізованого опису широкого кола мовних явищ, об'єднуючи граматичний та лексикографічний різновиди опису мовної системи;
• започатковано (1994) програму зі створення серії україномовних словників нового покоління — «Словники України», яка вже налічує понад 60 праць. Серед них слід відзначити перший в Україні повномасштабний електронний словник української мови — Інтегровану лексикографічну систему «Словники України», шість версій якої промислово випущено на лазерних дисках, починаючи з 2001 року;
• створено перший в Україні лінгвістичний корпус, який має обсяг понад 43 млн слововживань і становить сучасну експериментальну основу для проведення фундаментальних мовознавчих досліджень та укладання лексикографічних праць нового покоління. Розроблено і введено в експлуатацію інформаційно-лінгвістичну систему, що функціонує в Інтернеті — Український лінгвістичний портал www.ulif.org.ua, www.ulif.mon.gov.ua, в рамках якого функціонує вебсайт Словники України on-line, що містить лексикографічну інформацію про слова української мови;
• розроблено концепцію Всеукраїнського лінгвістичного діалогу — мережевої системи професійної взаємодії в лінгвістиці.

Український мовно-інформаційний фонд (разом з Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні) є співзасновником науково-теоретичного журналу «Мовознавство».

У структурі Фонду два науково-дослідні підрозділи: відділ лінгвістики та відділ інформатики. Установа має вчену раду, при ній функціонують аспірантура та докторантура.

Фонд є базовою організацією Національної словникової бази України, яку внесено до Державного реєстру наукових об'єктів, що становлять національне надбання України, та базовою організацією Наукової ради при Президії НАН України з проблем «Інформація. Мова. Інтелект».

• Широков Володимир Анатолійович, академік НАН України (2012), директор.
• Чумак Володимир Васильович, кандидат філологічних наук, заступник директора.

• Поштова адреса: 54, вул. Володимирська, Київ, 01601, Україна
• Фізична адреса: 3, Голосіївський проспект, Київ, Україна

• Словники України on-line
• Словник української мови у 20 томах
• Національний центр текстових та лексичних ресурсів

• Сайт Українського мовно-інформаційного фонду
• Сторінка УМІФ на сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського