Родолюб Маленчич

Розпочинав виступи у футбольному клубі «Воєводина» з міста Новий Сад. Крім футболу займався легкою атлетикою і плаванням.

В 1922 році приєднався до клубу «Югославія», у складі якого виступав до 1924 року. Паралельно вивчав у столиці право.

28 червня 1922 року став учасником історичної першої перемоги в історії національної збірної Югославії. У грі проти Чехословаччини югославська команда зуміла здобути перемогу з рахунком 4:3, поступаючись за ходом гри 0:3[2]. А Маленчич у цій грі відбив пенальті. Більше за національну збірну не грав, проте провів 8 поєдинків за збірну Белграда.

У 1923 році у складі «Югославії» став учасником першого національного футбольного чемпіонату, куди потрапляли найсильніші клуби регіональних змагань. У першому розіграші «Югославія» перемогла у 1/4 фіналу клуб «Бачка» (Суботиця), але поступилась у півфіналі САШКу із Сараєво[3]. Загалом у складі «Югославії» зіграв 53 матчі, у яких пропустив 77 голів.

У 1924 році повернувся до «Воєводини», де залишився членом клубу і після завершення кар'єри гравця.

Займався кіно і фотографією. У 1929 році зняв свій перший аматорський фільм, а пізніше кілька кінохронік. У 1936 році став першим югославським фотокореспондентом, акредитованим на Олімпійські ігри. Зробив інтерв'ю з багаторазовим Олімпійським чемпіоном і світовим рекордсменом з бігу Джессі Оуенсом.

Як експерт працював у поліції. Одним з перших почав використовувати інфрачервону плівку для зйомки в нічний час. Був керівником Кримінального відділку поліції в місті Новий Сад на початку Другої світової війни.

Помер 14 жовтня 1950 році у віці 56 років.

• Профіль на сайті сербської збірної з футболу (серб.)
• Профіль на exyufudbal.in.rs (серб.)
• Виступи за збірну (англ.)(рос.) (чес.)