Родіонов Олексій Олексійович

Народився 27 березня 1922 року в Москві. Закінчив Вищу дипломатичну школу Міністерства іноземних справ СРСР.

До вступу у Вищу дипломатичну школу Міністерства іноземних справ СРСР працював в Омській області на комсомольській і партійній роботі. Він був першим секретарем Омського обкому ВЛКСМ.

У 1953–1960 рр. — перший секретар Омського міського комітету КПРС.

У 1960–1961 рр. — другий секретар Омського обласного комітету КПРС.

У 1964 — співробітник центрального апарату Міністерства іноземних справ СРСР.

У 1964–1966 рр. — радник-посланник посольства СРСР в Індії.

У 1966–1968 рр. — Надзвичайний і Повноважний Посол СРСР в Бірмі.

У 1968–1971 рр. — Міністр іноземних справ РРФСР, член Колегії Міністерство іноземних справ СРСР.

У 1971–1974 рр. — Надзвичайний і Повноважний Посол СРСР в Пакистані.

У 1974–1983 рр. — Надзвичайний і Повноважний Посол СРСР в Туреччині.

У 1983–1990 рр. — Надзвичайний і Повноважний Посол СРСР в Канаді.

• Орден Жовтневої Революції;
• Чотири ордена Трудового Червоного Прапора;
• Орден Дружби народів;
• Орден «Знак Пошани».

• «Турция. Перекресток судеб. Воспоминания посла». (М., 2006)[3]
• «СССР — Канада. Записки последнего советского посла».(М., 2007)[4]

• «Дипломатический словарь» под ред. А. А. Громыко, А. Г. Ковалева, П. П. Севостьянова, С. Л. Тихвинского в 3-х томах, М., «Наука», 1985–1986. — Т. 2, с. 469.

• Біографія в Довідник з історії Комуністичної партії та Радянського Союзу 1898–1991
• Олексію Олексійовичу Родіонову — 90 років!
• Історія заснування Посольства України в Канаді^{[недоступне посилання з липня 2019]}