Рожер Классен

У дорослому футболі дебютував 1958 року виступами за команду «Стандард» (Льєж), вихованцем якої і був. Проте через наявність у команді більш досвідчених і зіркових Леопольда Ануля, Жана Матоне та Андре Пітерса Классен на поле виходив нерегулярно. Великий прорив стався тільки в сезоні 1960/61, коли Рожер забив 13 голів в 19 матчах і став п'ятим бомбардиром чемпіонату в тому році.

В цілому було відомо^[Кому?], що Классен регулярно пив і курив. Він провів багато часу в розважальному районі Льєжа Ле Карре і розділяв ліжко з багатьма жінками.^{[джерело?]} Крім того, він також мав пристрасть до швидких автомобілів, які кілька разів розбивав.^{[джерело?]} Незважаючи на його надмірний спосіб життя, він залишався фаворитом натовпу і був одним із основних бомбардирів команди, забиваючи понад десять голів у чемпіонаті щосезону. Классен виграв з командою чемпіонський титул в 1961 і 1963 році, а з 1965 року брав участь у трьох фіналах Кубка Бельгії поспіль. У першому фіналі він забив два голи, проте «Стандард» зрештою програв з рахунком 3:2 «Андерлехту»[2]. Наступні два фінали льєжці виграли в «Андерлехта» та «Мехелена» 1:0 і 3:1 відповідно.

В Європі Классен двічі грав в півфіналах. У 1962 році «Стандард» поступився мадридському «Реалу» в півфіналі в Кубка європейських чемпіонів. У 1967 році «Стандард» зустрічався в чвертьфіналі Кубка Кубків проти угорського «Дйора». Бельгійці програли перший матч 2:1. У матчі-відповіді 8 березня Классен зіткнувся з угорським захисником і зламав руку. Заміни ще не були дозволені, тому Классен випив півпляшки віскі і знову повернувся на поле, хоча лікарі команди відмовляли його від продовження гри[3]. Через деякий час він забив гол, вивівши команду до наступного етапу. У півфіналі «Стандард» поступився «Баварії» і знову не зумів пробитись до фіналу євротрофею. Через рік 26-річний Классен став найкращим бомбардиром чемпіонату Бельгії з 20 голами, а також другим після лауреата Фернана Буна у званні Футболіста року в Бельгії.

Наприкінці сезону 1967/68 Классен перейшов в «Алеманію» (Аахен) за 300 тис. дойчмарок, ставши першим бельгійцем, що зіграв у Бундеслізі. Оскільки Аахен знаходився на відстані 50 км від Льєжа, на матчах «Алеманії» регулярно були присутні бельгійські вболівальники.

Классен вдало розпочав в Аахені, але восени 1968 року отримав важкий удар, коли його батьки померли. Всього лише кілька місяців по тому він знову повернувся на високий рівень і допоміг скромному клубу стати віце-чемпіоном ФРН, зігравши свій найкращий сезон.

Коли 1969 року тренер Мішель Пфайфер був звільнений і команду очолив Георг Столленверк, Классен втратив місце в основі. Крім того численні травми не дозволяли гравцю показувати високий рівень футболу. Тому коли «Алеманнія» були знижена в 1970 року, Классен повернувся до Бельгії.

На батьківщині форвадр став грати за «Беєрсхот», але навіть там продовжував страждати від серйозної травми коліна. «Беєрсхот» в 1971 році виграв Кубок Бельгії, але сам Рожер в фіналі не зіграв. У 1972 році він перейшов у клуб «Кроссінг Схербек», де був перетворений в захисника, а клуб в 1973 році вилетів до другого дивізіону. Після цього він грав кілька років для третього дивізіону «Бас-Оха». В останні роки кар'єри він також відкрив кафе.

Після завершення футбольної кар'єри, він був більш замкнутим. У свій вільний час він тренував молодих гравців і організував поетичні вечори. Классен був з раннього віку зацікавленим в літературі. 3 жовтня 1982 року у віці 41 року він був знайдений мертвим в своєму будинку у місті Льєж. Він помер від серцевого нападу після поєднання валіуму та алкоголю. Через чверть століття після його смерті журнал «Sport/Voetbalmagazine» написав, що Классен вчинив самогубство[4].

20 травня 1961 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бельгії в зустрічі проти збірної Швейцарії (1:2), в якому відразу відзначився голом. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у формі головної команди країни лише 15 матчів, забивши 7 голів.

• Статистика гравця на сайті RSSSF.com (англ.)
• Рожер Классен на сайті National-Football-Teams.com (англ.)