Роже Куртуа

Роже Куртуа народився в Женеві в 1912 році. Його батько, поранений в Першій світовій війні, помер в 1920 році. Роже навчався у французькому коледжі Тонон з 1921 по 1927 році, де займався футболом. У 1926 році через плеврит йому було заборонено займатись футболом протягом шести місяців. У 15 років він припинив своє навчання і повернувся до Женеви, де потрапив у футбольний клуб «Хоуп» (Женева)[1]. Його виступи дозволяють йому потрапити до місцевої «Уранії», одного з кращих клубів у країні на той час. Дебютував у команді в сезоні 1932/33, коли провів 12 матчів і забив 10 голів.

По закінченні сезону перейшов у французький «Сошо». У першому сезоні за французький клуб Куртуа забив 23 голи в 23 зіграних матчах, що дозволило йому посісти третє місце в списку бомбардирів слідом за Іштваном Лукачем і Вальтером Кайзером. У наступному чемпіонаті форвард забив 29 голів, лише на 1 м'яч відставши від свого одноклубника Андре Абегглена і «Сошо» вперше став чемпіоном Франції. Сезон 1935/36 приніс Куртуа перемогу в суперечці бомбардирів: уродженець Швейцарія випередив німця Оскара Рора з «Страсбурга» на 6 забитих м'ячів. У наступному сезоні Роже Куртуа у складі «Сошо» став віце-чемпіоном і володарем Кубка Франції, а ще через рік — чемпіоном країни вдруге. У сезоні 1938/39 нападник «Сошо» знову став найкращим бомбардиром чемпіонату, розділивши цей титул з форвардом «Сета» Дезіре Кораньї.

Влітку 1939 року Куртуа повернувся в Швейцарію, де виступав до 1945 року спочатку за «Уранію», а потім за «Лозанну». У складі «Лозанни» Роже Куртуа став чемпіоном і володарем Кубка Швейцарії у 1944 році.

Після завершення Другої світової війни 1945 року повернувся до «Сошо». Цього разу провів у складі його команди сім сезонів. Граючи у складі «Сошо» знову виходив на поле в основному складі команди і був серед її найкращих голеодорів, відзначаючись забитим голом в середньому майже у кожній другій грі чемпіонату.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Труа», за команду якого виступав протягом 1952—1958 років, будучи граючим тренером.

Роже Куртуа дебютував у збірній Франції 6 грудня 1933 року товариському матчі з Англією[2]. У другому для себе матчі за збірну 16 грудня 1934 року Куртуа забив м'яч у ворота збірної Югославії, принісши французам перемогу з рахунком 3:2[3].

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1934 року в Італії та чемпіонату світу 1938 року у Франції, проте в жодному матчі на світових першостях не зіграв.

13 грудня 1936 року Куртуа провів останній матч за національну збірну. Це сталося в товариському матчі проти збірної Португалії[4]. Всього нападник зіграв за «триколірних» 22 матчі (з яких один з капітанською пов'язкою) і забив 10 голів.

Роже Куртуа почав тренерську кар'єру в клубі «Труа», який очолював протягом 11 років. З командою він двічі виходив у Лігу 1 і провів у вищому дивізіоні французького футболу загалом три сезони (кращий результат — 17-е місце в сезоні 1954/55).

З 1963 по 1965 рік Роже Куртуа був головним тренером «Монако» і став з командою віце-чемпіоном Франції у сезоні 1963/64.

Помер 5 травня 1972 року на 60-му році життя в результаті серцевого нападу.

• Роже Куртуа на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Профіль (анг.). EU-Football.info. Процитовано 5 липня 2020.