Розналевич Юрій Анатолійович

Ю́рій Анато́лійович Рознале́вич (6 серпня 1988 — 19 січня 2015) — солдат 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Розналевич Юрій Анатолійович
Розналевич Юрій Анатолійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 6 серпня 1988(1988-08-06)
Київ
Смерть 19 січня 2015(2015-01-19) (26 років)
Харків
(помер від поранень)
Поховання Берковецьке кладовище
Alma Mater Київський міжнародний університет
Військова служба
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
 80 ОАеМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєвий шлях

Юрій народився 6 серпня 1988 року в м. Києві.

З 1995 по 2005 рік навчався в спеціалізованій школі № 304 м. Києва.

З 2005 по 2009 рік навчався в Київському міжнародному університеті на факультеті журналістики.

У 2009 році Юрій добровільно пішов на строкову військову службу до 26-ї Бердичівської артилерійської бригади (в/ч А-3091). Під час проходження служби був старшим навідником 2-го вогневого взводу 4-ї гаубичної самохідно-артилерійської батареї 2-го гаубичного самохідного артилерійського дивізіону.

Брав участь у Революції Гідності.

Будучи російськомовним, принципово почав розмовляти лише українською мовою.

Працював тренером та інструктором у спортивному клубі.

В часі війни 9 серпня 2014-го був добровільно мобілізований — в 80-ту окрему десантно-штурмову бригаду. Після двотижневої підготовки на Яворівському полігоні 29 серпня 2014 року разом з 2-м батальйоном 80-ї ОДШБр прибув у зону бойових дій (село Перемога Луганської області) в складі 2-ї гаубичної батареї, артилерійського дивізіону.

У період з вересня по грудень 2014 року був відряджений для виконання бойових завдань в окрему розвідувальну роту 92 ОМБр.

Брав участь в обороні Луганської ТЕЦ, боях за селище Станиця Луганська та місто Щастя в Луганській області.

13 січня 2015 року по дорозі зі Станиці Луганської в с. Тепле на відносно спокійній ділянці на фугасі підірвався «Урал» 92-ї бригади. Юрій дістав важкі поранення, несумісні з життям. 6 днів він провів на штучному життєзабезпеченні в реанімаційному відділенні Харківського військового госпіталю.

Помер 19 січня 2015 року, не вийшовши з непритомного стану.

Похований 23 січня 2015-го в місті Київ, на Берковецькому цвинтарі діл. № 86, р. 22.

Нагороди
  • В 2010 році нагороджений медаллю учасника параду військ з нагоди 65-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні.
  • Нагороджений орденом за оборону Євромайдану 2013—2014 років.
  • Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
  • Нагороджений пам'ятним нагрудним знаком м. Києва «Герой Киянин» (посмертно).
  • Нагороджений почесною відзнакою «Командира 80 ОДШБр» (посмертно).

Пам'ять

Примітки
  1. Указ Президента України від 23 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. Володимир Каретко: Україна — територія гідності та свободи // Святошинські вісті. — . — № 4. — С. 1.
  3. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 19 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
  4.  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 19 січня на YouTube

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.