Розрив Герцшпрунга
Розрив Герцшпрунга (англ. Hertzsprung gap) — ділянка на діаграмі Герцшпрунга—Рассела між спектральними класами від A0 до G0 та між абсолютними зоряними величинами від +1 до −3 (тобто, між верхівкою головної послідовності та червоними гігантами) для зір, маса яких перевищує приблизно 1,5 мас Сонця (M☉))[1]. Названа на честь Ейнара Герцшпрунга, який вперше помітив відсутність зір на цій ділянці діаграми[2]. Коли зоря під час своєї еволюції перетинає розрив Герцшпрунга, це означає, що в ній завершилося горіння водню в ядрі, але ще не почалося горіння водню в шарі навколо ядра. Найкраще розрив видно на діаграмах Герцшпрунга—Рассела для розсіяних зоряних скупчень.
Розрив не зовсім вільний від зір, але оскільки вони минають його дуже швидко (залежно від маси — за десятки чи сотні тисяч років, що дуже мало в порівнянні з десятками мільйонів років перебування зорі на головній послідовності[3]), ця ділянка діаграми малонаселена. Наприклад, на повних діаграмах Герцшпрунга—Рассела для 11 000 зір місії Гіппаркос у розрив потрапило з десяток зір[4][відсутнє в джерелі].
Джерела
- O.R. Pols (2009). Chapter 9. Post-main sequence evolution through helium burning. Stellar Structure and Evolution (Lecture notes for an advanced astrophysics course on Stellar Structure and Evolution given at Utrecht University (NS-AP434M)).
- Hertzsprung gap.. Collins Dictionary of Astronomy. S.v. Процитовано April 14 2016.
- Galactic Astronomy, Table 5.2, Figure 5.2, с. 266—271.
- Galactic Astronomy, Figure 3.5, p.102—103, с. 265.
Література
- Helmut Scheffler, Hans Elsässer: Physik der Sterne und der Sonne. 2., überarbeitete und erweiterte Auflage. BI Wissenschaftsverlag, Mannheim 1990, ISBN 3-411-14172-7.
- A. Unsöld, B. Baschek: Der neue Kosmos: Einführung in die Astronomie und Astrophysik. 7., überarbeitete und erweiterte Auflage. Springer Verlag, Berlin 2006, ISBN 3-540-42177-7.
- Binney, J. and Merrifield, M. (1998). Galactic Astronomy. Princeton paperbacks. Princeton University Press. ISBN 9780691025650. LCCN 98024385.