Зорі спектрального класу A

Зо́рі спектра́льного кла́су A здебільшого мають білий, або біло-блакитний колір, що відповідає ефективним температурам 7500°K — 10000°K. Ці зорі містять у своїх спектрах сильні лінії поглинання водню, що сягають свого максимуму у підкласі A0.[1][2] Також тут присутні лінії іонізованих металів, серед яких є Fe II, Mg II, Si II, й які сягають свого максимуму у підкласі A5, де також проявляються лінії Ca II. Всередньому, одна з 160 зір Головної послідовності в околі Сонця належить до спектрального класу A .[3]

Вега, зоря спектрального класу A, (ліворуч) у порівнянні з Сонцем, зорею спектрального класу G, (праворуч).


Зорі Головної Послідовності класу A
Мистецьке зображення Сіріусу A та Сіріусу B, яка є меншою зорею з вказаних двох.

Зорі Головної Послідовності спектрального класу AV спалюють у своїх надрах водень й мають клас світності V. Маса цих зір загалом сягає 1.4 — 2.3 мас Сонця.[4]

Фізичні параметри зір Головної Послідовності класу A

В таблиці подано усереднені значення параметрів.[5] Загалом, відповідні параметри окремо вибраної зорі даного спектрального класу можуть відрізнятися від поданих нижче.

КласB-VV-Rb-yMVBCTeff, °KR/RΟlog gM/MΟVsin(i),
км/сек.
A00.000.02-0.010.7-0.1495721.804.32.34255
A20.060.080.041.30.0089851.754.32.21244
A50.140.160.071.90.0283061.694.22.04225
A70.190.190.122.30.0279351.684.21.93210
Приклади: Сіріус, Денеб, Альтаір, Вега.[6]

Хімічно пекулярні зорі класу A
Приклади: HD294 (A0),HD952 (A1), HD1677 (A2), HD267 (A3), HIP1414 (A4), HD2852 (A5), HD1114 (A6), HD2628 (A7), HD1732 (A8), HD1525 (A9)

Надгіганти спектрального класу A

Надгіганти в процесі зоряної еволюції досить часто змінюють свій спектральний клас від O чи B (блакитні надгіганти) до K чи M (червоні надгіганти) кілька раз, то в один, то в інший бік, внаслідок загорання в їх надрах гелію, вуглецю й т.д.

Гіганти спектрального класу A
Спектр зорі спектрального класу A2 I

Фізичні параметри надгігантів класу A

В таблиці подано усереднені значення параметрів.[5] Загалом, відповідні параметри окремо вибраної зорі даного спектрального класу можуть відрізнятися від поданих нижче.

КласB-VV-RMVBCTeff, °KR/RΟlog gVsin(i),
км/сек.
A00.010.03-5.0-0.12955070--
A20.050.07-5.0-0.029000---
A50.100.12-5.00.018500---
A70.13--4.90.028300---
Приклади:

Яскраві надгіганти спектрального класу A
Приклади: Денеб (α Лебедя)

Див. також

Примітки

    Джерела
    1. Stellar Spectral Types, entry at hyperphysics.phy-astr.gsu.edu, accessed on line June 19, 2007.
    2. "An Introduction to Modern Astrophysics" by B.W Caroll and D.A Ostlie 1996 edition, chapter 8
    3. LeDrew, G.; The Real Starry Sky, Journal of the Royal Astronomical Society of Canada, Vol. 95, No. 1 (whole No. 686, February 2001), pp. 32–33.
    4. Empirical bolometric corrections for the main-sequence, G. M. H. J. Habets and J. R. W. Heintze, Astronomy and Astrophysics Supplement 46 (November 1981), pp. 193–237, Tables VII and VIII.
    5. David F. Gray "The observations and analysis of Stellar Phorospheres", Cambridge University Press 2005
    6. SIMBAD, entries on Sirius A and Vega, accessed June 19, 2007.
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.